Відомі два найкращі прижиттєві портрети О. Пушкіна: полотна художників Ореста Кіпренського та Василя Тропініна. До речі, художники разом навчалися в Петербурзі, приятелювали, обидва офіційно були кріпаками, хоч Орест був бастардо.
Обидва у 1827 р. зобразили 28-річного Пушкіна.
Портрет, написаний О. Кіпренським, замовив Антон Дельвіг.
Тут і скульптура Музи з лірою в руках, і шотландський плед бардів, і урочистий фрак. На смаглявому обличчі Пушкіна печатка натхнення. Витончені руки поета спокійно складені на грудях, ретельно виписано манікюр-гордість барда.
Про цю роботу О. Пушкін писав:
Себя, как в зеркале я вижу,
Но это зеркало мне льстит.
Пушкін, який про своє обличчя говорив: «суміш мавпи з тигром», замовив Тропініну портрет.
Василь Андрійович прийшов до О. Пушкіна і застав поета у ранковому «негліже»: у халаті, сорочка з розхристаним коміром, недбало пов’язана хустина. Пушкін тоді захоплено возився з цуценятами. Волосся, риси обличчя мали печатку «арапського неподобства», який відзначав у себе сам Пушкін У такому незалежному вигляді Тропінін його і зобразив. Поет, поклав свою випещену перукарем руку з перстнями на стос паперу, ніби «прислухаючись до музи».
Це полотно припало Пушкіну до душі.
