Першим предметом кохання Пушкіна, раннім захопленням поета була княжна Кочубей Наталія Вікторівна (1800-1854). Вони познайомилися у 1813 році у Царському Селі, де він учився у ліцеї, а Наталія разом із батьками жила на дачі Кочубеїв. У автобіографії Пушкін зазначав, що рік пройшов під знаком захоплення графинею. Багато дослідників вважають її «утаємниченим коханням» Пушкіна, зашифрованим у його «донжуанському» списку під ініціалами N N. Почуття до красуні поет висловив у творах «Измены» (1815) і «Воспоминаньем упоенный…» (1819). Наталія Кочубей викликала у Пушкіна сильну пристрасть, але сама при цьому лишилася холодною та байдужою. Кажуть, що вона навіть не думала кокетувати з ним, просто не звертала уваги. Поет переживав, коли 18-річна чарівниця вийшла заміж за графа Строганова.
На думку Євгена Рябцева, зі спогадами про Наталію Кочубей пов’язані пушкінські поеми «Кавказький полоненик», «Полтава» та «Бахчисарайський фонтан».
Інколи Наталія та Олександр зустрічалися в петербурзькому світі. Пушкін зізнавався, що використав живу натуру Кочубей для зображення Тетяни у восьмій главі «Євгена Онєгіна» (1829-1830).
Она была нетороплива,
Не холодна, не говорлива,
Без взора наглого для всех,
Без притязаний на успех,
Без этих маленьких ужимок,
Без подражательных затей…
Все тихо, просто было в ней…
Після смерті поета Наталія Кочубей-Строганова «з великим жаром» говорила на захист поета.
Н. В. Кочубей Художник О. А. Кипренський. 1813
