Однією рукою дрючка тримаю – і до дівчат чвалаю. А у юних пенсіонерок ґвалт. Перед веде Софочка, три краплі інтелігентності:
– Вот Вы, укрАинцы, тока о питании и можете гаварить! Я-то када приехала, на первам педсавете услышала: «Главное – питание». Значит, главное – не воспитание, а питание? Вам бы только жрать!
– Отакої! – вибухнула Хомівна. – Ми б може й жрали, якби москалі з рота не виймали. Скільки чула від старших, хто який голод пережив! І всі ж три голодомори штучні! А нам хіба мало дісталося! Замість ласощів – ковбаса «і-го-го»! Всіх же коней тоді вирізали! А забули: «НікітОва ковбаса по вулиці галяса!», «В пиріжках горох, у штанях – торох»? Але такого ще не було! Заходжу сьогодні у крамницю «Продукти» і бачу напис: «Продукти харчування». Лишенько, що ж це – відділ для пенсіонерів чи добрива для рослин?
– А я палагаю, эта тавары из какой-то харчевни, – знайшлася Софочка.
– Та до чого тут харчевня? – не здається криголам «Хомівна». Їжа – це продукти для харчування, тобто – харчові продукти, а перетравлені продукти – то добрива, харчові продукти. Чи маю я рацію? – переможно видала подруга.
– Та, мо’ маєш рацію, а калаша я від тебе заховала б…
