От халепа, Хомівна хоче зробити з мене суддю: веде до мене шибеняк. Рудоволосий Жорка увесь палає «яростю благородною», а Юрко ніяково мнеться.
-От, Володимирівно, подивись на це убоїще, – штовхає сусідка Георгія, – Товче Юрка немилосердно й приговорює: Як врублю тобі, горобеня жовтороте, бо я – Врубель (це дійсно його прізвище!). А ти хто? Шпана, горобець (прізвище Юрка – Горобцов). Ну, скажи йому хоч що-небудь!
-Добре, Хомівно! Йди, бо там молоко скоро збіжить. – я даю по два словники одному й другому та веду одного на балкон, іншого – на кухню. Шепочу кожному завдання і даю п’ять хвилин на роздуми.
-То що ж ви встановили?
-Ну, Врубель по-польськи значить «горобець», – розгублено доповідає Жорко.
-Добре, то чиє ж прізвище краще? У відповідь – знизування плечима. До речі, у Давньому Римі африканський страус отримав назву струтос – штраус, великий горобець.
– А у «Словнику власних імен» що знайшли?
-«Георгій – грецькою мовою georgos від ge- земля (звідси й географія) та ergon – робота – хлібороб, плугатар».
-Так, а ти що знайшов?
-«Юрій, Юрко, грецькою те саме, що й Георгій».
-Виходить, що ви двічі тезки, а це наче побратимство у козаків. Кожний із вас один у родині, може, доля дає вам брата. Ви не думали про це?
На тому ми все закінчили, але мчиться Хомівна:
-Ну, і що ти їм сказала? Що пошептала? Вони ж мало не обнімаються.
-Не хвилюйся, пошептала….
Ну, все не слава Богу! Знову чвалає до мене Хомівна:
– Ганю, що ти поробила Юрку та Жорку? Це не шкідливо? Он – глянь!
Сидять мої горобці біля компа, поряд із усього дому словники та цвірінькають:
-Хто такі угорці, а хто – мадяри?
-Угорці – мешканці Угорщини, а мадяри – самоназва цього народу.
-Хто кращий бегемот чи гіпопотам?
-Бегемот – африканська назва нежуйної парнокопитної тварини, а гіпопотамом її назвали солдати Давнього Риму (у перекладі – річковий кінь).
-Чим відрізняється бузковий колір від лілового?
– Бузковий утворився від української назви квітки (бузок), а ліловий – від французької назви бузку (Lilla).
Побачили мене – притихли, а потім зізналися:
– Ми складаємо комп’ютерну папку слів-близнюків, а потім видамо власний словник цих слів. А ще ми відкрили, що Санько Бузина та Шурко Самбук теж як ми – «Обоє рябоє», бо самбук і бузина – це назва куща, у якого в Києві дядько – олігарх. SAMBUCUS – Бузина (лат.).
– Таак, Хомівно, хто сказав «пороблено»?
