– Повбивала б я твоїх учителів! – кип’ятиться Хомівна. – Вони своєю безтолковістю мені дитину зашугають. Уяви собі: викликає воно батьків у школу. Звісно, як важка артилерія, йду я.
А воно, курча інкубаторське, заявляє: «Ви знаєте, що Ваш онук матюкається? Він дивиться порнофільми?»
«Господи, – думаю, – Хто зараз не матюкається? Ні, секс на тарілці я наче вимкнула» Роблю суперздивовану мармизу й розпитую. Виявляється, це нещастя запровадило 10-хвилинний виховний трьоп, як пастор чи прем’єр. Івасик начебто під дзвінок голосно вставив своє слово. Допитую педагогиню: «Яке слово він сказав?» А воно стоїть, бідне, й каже: «Мені соромно. Не можу повторити! ПАролі…»
– І треба ж здіймати бурю в тазику? – не витримала я. «Paroles» – французькою «слова», звідси “пароль” – кодове слово; а влучне слівце – мотто. Пам’ятаєш у Даліди та Ален Делона?
