– Так, значить, українці віддали сусідам мову, культуру Русі, свої університети, наші вчені склали словники. А вони ж нам що? – не розуміла Хомівна.
– Як що? Ми отримали букет неологізмів і блямовне криміналізоване населення. Дивись… 5 жовтня 1918 р. у Москві при головному управлінні НКВС створено органи карного розшуку
– Московский уголовный розыск (МУР).
– Московский уголовный сыск отдел розыска (МУСОР). МУС існував із 1866 р.
У період захоплення абревіатурами їх одразу ж підхопили. А пес, зображення якого носили на петлицях ще за часів царя, поширив назву – лягавий.
Тоді ж у Пітері з’явилися ГОПи – городские общежития пролетариата, звідси слово – «гопник».
Часи сталінізму збагатили нас словами «допр» (дім примусових робіт), зек. Це не абревіатура часів БАМу – «забайкальський комсомолець». Слово виникло за часів будівництва Біломорканалу. «ЗК» від офіційної назви рос. заключенный каналоармеец.
– Ти диви, і правда. Брати, однака!
– А тепер згадай, хто будував наше місто?
– Ясно хто – «бєглиє і каторжниє». Вони жили у форштадті, там, де зараз Анголенко.
– А скільки мешканців мало місто у 1917 р.?
– 24 тисячі.
– А через 20 років? 350 тисяч!
Війна знову забрала кращих. 24 травня 1945 року Сталін сказав, що російський народ “є найвидатнішою нацією з усіх націй, що входять до складу Радянського Союзу”. На відбудову Запоріжжя було прислано ще більше зеків, представників нації, яку Сталін назвав “керівною силою Радянського Союзу”. Утвердився міф про зверхність росіян і відсталість тупих хохлів. Зі сцени добивав наш дух зігнутий і недолугий Тарапунька.
Щороку на заводи регіону присилали зеків-“хіміків”, які згодом ставали місцевим населенням, за 50 повоєнних років понад 150 тисяч “хіміків” стали блямовним генофондом Запоріжжя.
Хронічний стан страху, брак довіри до людей, існування армії донощиків, відсутність елементарного відчуття безпеки зруйнували пасіонарність українців, породили покоління емоційно паралізованих і психічно неповноцінних людей; страх жертви провокував агресію хижака.
На зміну еліті – носію національної істини, захиснику культурних цінностей – прийшла псевдоінтелігенція, яка мало різнилася від пролетаріату, бо мала психологію послуху, комплекс меншовартості, колоніальне мислення, колоніальну свідомість.
-Ага, пойнЯв: типові глядачі 95-го, сучасних тарапуньок – хоч із вмираючої матері поржать і дєніжку взять?
