UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Читаємо Пушкіна

Читаємо Пушкіна. Словенята: Балда, піп, полба.

Слюсар Сашко-гівнюк отримав прізвисько не за вузьку спеціалізацію золотаря (спеціаліста з чищення унітазів), а за екзотичний характер! Ну, все йому не так! От і зараз піднімає бурю в тазику:
– Да разве на хохляцком можна сказать так, как на языке Пушкина! Там же все слова простые, понятные, не то, что у вас…
– Добре, Сашко, Ви – знавець мови Пушкіна?
– Да я вырос на нём! С младых ногтей помню «Сказку о попе и о работнике его Балде», «жил-был поп – толоконный лоб!», – кипішував великорос.
– От ти, Штірлиць, і попався, – промайнуло в мене. – Гаразд, а що значить слово Балда?
– Дак ета староє русскоє слово: балда, балбес. Што тут ніпанятнава?
– Та трошки не так. Балда – фінське слово, означає «молоток». А слово «поп»?
– Да поп і в Афріке – поп!
– Відповідь не правильна. Справа в тім, що ПОП – це абревіатура, тобто скорочення від «пастырь овец православных», так підписували листи, документи: пастырь овец православных, такий то. Потім почали скорочувати П. O. П.
– А «толоконный лоб». І що це значить? Як його перекласти?
– Как, как? «толоконный» и всё…
– От Ви їли толокно? Це вівсяне борошно, яке не мелють, а товчуть. Вівсяне печиво з вівсяного борошна. Вираз «толоконный лоб» стосується не дуже мудрої особи. По-нашому бевзень, бевзь, бовдур, глупак, йолоп, мамула, недоумок, недоколиханий, телепень, тюхтій.
– Як там сказав Балда? «Есть же мне давай вареную полбу». Отже, чим харчувався робітник?
– Ясно чим, полбою.
– Добре. А що таке полба? – Знову мого опонента заціпило. Та полба – це різновид пшениці щось між пшеницею та ячменем. До речі, хто переклав цю казку українською? ??? Максим Рильський! Українець польського походження, який з дитинства спілкувався польською, французькою, українською та російською.
Жив собі піп,
Околоту сніп.
– А ну ти, Околотенко, скажи, що таке «околоту сніп»!
– Ну, а я шшо? Я – нічого ж… – Бідака Околотенко тільки хапав повітря.
– Це сніп житньої соломи, обмолочений нерозв’язаним або перев’язаний після обмолоту (звичайно для вшивання покрівлі). Прізвище отримував той, хто добре перев’язував таку солому. А далі Рильський переклав:
«Служитиму рік тобі славно,
Щиро ще й дуже справно
За три щиглі тобі в лоб од мене,
А їсти буду ячмінь варений».
На цьому Сашко стишився і майже миттєво здимів.
Худ. Анатолій Базилевич, ілюстрації

Жов 2, 2019Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Казань. Як молодша «несестра» стала «старшим братом»Надія
You Might Also Like
 
Аляб’єв Олександр
 
Дундук. Сергій Уваров
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 years ago Мовні забавки1,286
Недавні записи
  • Атей
  • В’ячеслав Хурсенко
  • Юзеф Ельснер
  • 1 червня 1475 р Кафа
  • Дідій Юліан
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терордисидентперекладачТарас ШевченкографіккомпозиторкозакискульпторісторикОУНгетьманбієналеХарківпейзажистакторБогдан ХмельницькийКапністкороль ФранціїілюстраторМосковіялікаржурналісткабойчукістпортретистІван АйвазовськийСергій КорольовпейзажграфікамитрополиткраєзнавецьЛенінакварелісткирилицяКирил РозумовськийотаманПетлюраконцтабірпортретБіблія
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok