– І все-таки про малину. Цю солодку ягоду знали з давніх-давен. Її хрещеним батьком називають Плінія Старшого, який знайшов на о. Крит біля гори Іда кущі малини й дав рослині офіційну латинську назву Rubus idaeus. Він тоді згадав грецький міф про дочку критського царя Меліссея – німфу Іду, годувальницю Зевса. Іда побачила білу ягіду, зірвала її для малого Зевса; та гачок куща поранив руку німфи – і ягода стала яскраво-червоною. Rubus — червона, рубінова, а idaeus — на честь Іди.
– Ягода складається з маленьких бубочок – «маль», тому «малина».
– болг. мали́на,
– в.-луж. malina, mаlеnа.
– польськ. malina,
– сербохорв. ма̀лина,
– словенськ. malína,
– чеськ. malina.
Головне зображення: Худ. граф Федір Толстой. Малина, метелик і мурашка.
