UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Наталія Ґеркен – Русова

Наталія Ґеркен – Русова

Наталія Ґеркен-де-Лаваль- Русова. Історії діда й онуки щодо дати народження перегукуються. Скільки їй було років? Не знаю: енциклопедії подають 1897 р., автобіографія – 1902 р. Відомо, що народилася 14 червня в Києві. Батько – Леон Ґеркен (наголошений перший склад), інженер. Мати – Анна Антонович, дочка історика Володимира Антоновича, рідна сестра історика Дмитра Антоновича (1877–1945).
Домашня освіта, жіноча гімназія О.Дучинської у Києві. Навчалася в Українській Академії Мистецтв (у Георгія Нарбута, Михайла Бойчука, у класі Василя Кричевського; 1918-1920). Разом із батьками переїхали до родичів у Кам’янець-Подільський.
Там Наталія Ґеркен познайомилася 23-річним випускником Київського університету Юрієм Русовим. Молодший син Олександра та Софії Русових працював молодшим асистентом кафедри зоології Кам’янець-Подільського державного українського університету. Гарненька чорнявка полонила серце Юрія. Молоді люди закохалися і у Кам’янці обвінчалися.
У 1923 р. родина емігрувала до Чехословаччини. У цей час 66-річна Софія Русова створила й очолили педагогічний інститут ім. Драгоманова у Празі.
Юрій Русов викладав у вищих школах Чехословаччини: доцент Української Студії Пластичного Мистецтва у Чехо-Словаччині, професор Української Господарської Академії в Подєбрадах.
У Празі Наталя вчилася в Українській студії пластичних мистецтв Д. Антоновича (клас С. А. Мако). Того ж року відбувся її творчий дебют – декорації та костюми до постановки “Бориса Годунова” в “Театрі на Вінограда” у Празі (1923). Одночасно Наталія навчалася в Паризькій національній школі декоративного мистецтва, вільним слухачем відвідувала лекції з історії мистецтва в Сорбонні в Парижі, у Флорентійському університеті, відвідувала майстерню театральної декорації в Ніцці, Українському вільному університеті в Празі. Працювала театральним художником у Флоренції, Парижі, Брно, Подєбрадах, Братиславі, Королівському театрі Дрездена.
Упродовж 1929-1940 рр. Наталя була художником-декоратором Королівського театру в Бухаресті. Наталя у 1940–41 рр. у Бухаресті виконала оформлення інтер’єру помешкань короля Румунії. Співпрацювала з Берлінською кіностудією УФА (1933). Проектувала костюми для кіна, розробляла оформлення театралізованих свят у Флоренції, Парижі, Бухаресті, Чернівцях, Монреалі; створювала декорації, костюми, плакати для вистав і культурних акцій, організованих українською громадою в Празі й Подєбрадах (школою танців В. Авраменка). Експонувалася на виставках у Парижі, Римі, Празі, Чернівцях, Монреалі. Написала книжки “Свято державности” (1936), дослідження “Героїчний театр” (1939), мистецтвознавчі статті в англійській і французькій пресі. Серед графічних робіт Русової – обкладинки до книжок Ю.Русова “Карга”, “Наші визначні жінки” С.Русової, поезії О.Олеся, публіцистики Д.Донцова, власних видань.
Творчість, родина і пристрасне кохання складали життя Наталії. Її солодкий гріх – Дмитро Донцов. Вони мали зустрічі в різних місцях України. Недаремно кажуть: “Ох, важко любить двох”… На початку вересня 1939 р. Донцова поляки інтернували в концтаборі Береза Картузька. Там він провів два тижні, згодом Донцову вдалося перебратися до Румунії. Оселився він у родині коханої. На кошти Юрія Русова Донцов видавав у Бухаресті український журнал “Батава”.
Чоловік Наталі, Юрій Русов, у 1930–1941 рр. очолював кафедру іхтіології у Національному зоологічному інституті в Бухаресті, друкував наукові праці у румунських, італійських, французьких і чеських фахових часописах. У 1941 р. Русови та Донцов перебралися до Німеччини, мешкали у Берліні, Юрій Русов був одним із лідерів українського гетьманського руху. У роки війни та після неї тривав еміграційний шлях Наталії, Юрія та Дмитра: Чехія, Німеччина, Франція, Великобританія, США, Канада. За цей час Наталія Геркен-Русова написала п’єсу «Шевченко у Репніних» (Філадельфія, 1947), кілька статей про Юрія Клена, нарис-спогад «Олена Теліга» (газета «Українець у Франції», 1947, № 13).
Нарешті вони оселилися у Монреалі. 25 років мешкали Русови та Донцов під одним дахом у Монреалі. Доктори Юрій Русов і Дмитро Донцов викладали у франкомовному Монреальському університеті, де Михайло Залеський очолював український відділ кафедри слов’янської філології. У 1950 р. за ініціятивою о. д-ра Михайла Залеського та мґр-а Василя Бринявського був заснований осередок Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) у Монреалі 1950 р. Першими членами Осередку були: іхтіолог і літературознавець д-р Юрій Русов, публіцист і політик д-р Дмитро Донцов, мистець і театрознавець Наталія Ґеркен Русова, д-р Марко Антонович (двоюрідний брат Н. Русової), проф. мовознавець Ярослав Рудницький (чоловік Марини Антонович, двоюрідної сестри Н. Русової), д-р Ігор Федів, інж. Микола Базилевський, інж. Ілля Темертей, о. д-р Ігор Мончак.
Наталія Геркен-Русова брала участь у художніх виставках, опублікувала спогади «З’ява на Аскольдовій могилі (З циклу київської містики)» та «Варка-перевізниця (Спогад у сорокаліття революції, або Як постав один із перших козацьких загонів на Коліївщині)» (ж. «Визвольний шлях», 1958).
2 серпня 1961 р. помер Юрій Русов.
Дмитра Донцова Наталя доглядала до останнього дня. Він помер 30 березня 1973 року.
28 грудня 1989 р. у м. Равдон (провінція Квебек, Канада) упокоїлася українська художниця, журналістка Наталія Ґеркен-де-Лаваль- Русова.
Онука історика Володимира Антоновича, племінниця першого морського міністра УНР Дмитра Антоновича, двоюрідна сестра Михайла, Марини та Марка Антоновичів; невістка Олександра та Софії Русових; останнє кохання Дмитра Донцова.

Гру 30, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Роберт ЛісовськийЛампі, учитель Боровиковського
You Might Also Like
 
Іван Боберський
 
Олекса Синявський
Comments: 1
  1. Володимир
    3 years ago

    Дмитро Антонович не зовсім історик (істориком був його батько).
    Радше мистецтвознавець, науковевць. Але чи не більше – політичний діяч (один з засновників РУП), член Центральної Ради, тощо.

    ReplyCancel

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image4 years ago 1 Comment Видатні люди1,756
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.