UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Стефан Терлецький

Стефан Терлецький

29 жовтня 1927 р. у с.Антонівка на Івано-Франківщині народився Стефан Олексійович Терлецький (англ. Stefan Terlezki), перший етнічний українець, член британського парламенту, радник прем’єр-міністра Маргарет Тетчер. Батько Стефана – Олексій Терлецький – домогосподар, працював на цегельному заводі.
В Антонівці Стефан закінчив польську школу, де його першою вчителькою була Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська (1881–1963 рр.). Коли прийшли «визволителі», дядька Стефана «розкуркулили» і заслали до Сибіру, вислали «на білі ведмеді» двоюрідних братів, «українських націоналістів».
Після приходу німців «Фотографії Гітлера замінили портрети Сталіна і Леніна в громадських місцях, а в наших шкільних класах повісили свастику». Одного дня німецький офіцер прийшов до школи, вибрав зі шкільних журналів прізвища дітей на примусові роботи в Німеччині та Австрії. І 14-річного Стефана погнали ремонтувати залізничний міст через Дністер, пошкоджений під час відступу радянської армії. Далі опинився серед рабів у Австрії. До 1945 р. рабував на фермера у місті Фойтберґ неподалік від Ґраца. Працювали з 5-ї ранку до 9-ї або 10-ї вечора, в неділю остарбайтери мали півдня відпочинку, коли ходили до церкви в сусідньому містечку Войтсбергу. Вперше помитися теплою водою він зміг після війни. Вивчив австрійський варіант німецької.
І знову «визволителі». Стефанові не було і 18 років. Як людину, яка володіла польською, українською, німецькою і російською, Стефана попросили записати відповіді на запитання кількох десятків хлопців із Західної України. Йому видали однострій радянського лейтенанта і призначили командувачем чотирьох щойно сформованих загонів. Росіяни зігнали остарбайтерів і оголосили: вони поїдуть на Далекий Схід для допомоги у війні проти Японії. Стефан зважився на вчинок: утік із радянського потягу, повернувся у Фойтберґ, який із липня 1945 р. був зоною британської окупації. Переховувався у лісі біля річки Раб, доки не потрапив до табору переміщених осіб у Вілачі, де знайшов роботу на кухні британської військової бази.
У 1948 р. Стефанові дозволили легально емігрувати до Великої Британії. Всі свої кошти 40 австрійських шилінгів юнак зміг обміняти в Лондоні на 1 британський фунт. С.Терлецький улаштувався робітником на вугільну шахту в Уельсі. Після роботи вчився на курсах шахтарів, також Стефан опановував мову. Згодом С.Терлецький перейшов на легшу роботу – до буфету гуртожитку гірників. Одружився з валлійкою Мері, взяв банківську позику, щоб купити готель в Абериствиті, розбагатів, купив інший готель у Кардифі.
І назавжди пов’язав Стефан життя зі столицею Уельсу – Кардіфом. Тут він учився у середній школі, у Кардіфському коледжі харчових технологій. По суботах ходив на футбол і став фанатом місцевого клубу “Кардіф Сіті”.
Тільки у 1958 р. Стефан зумів зв’язатися з родиною. Із листів дізнався, що мати померла під час війни від інфаркту, що батько та сестра були заарештовані за «націоналістичну діяльність» і вислані на шість років до Сибіру. Вступив до Консервативної партії, почав активну партійну діяльність. У 1983 році Стефан Терлецький став першим українцем, обраним до Палати громад британського парламенту. Був Терлецький радником прем’єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер у питаннях України і Центрально-Східної Європи. Цей українець зустрічався з Папою Римським Іоанном Павлом ІІ, президентом США Р. Рейганом, лідером СРСР М. Горбачовим, котрого змусив не тільки перейти на українську мову, а й прочитати напам’ять «Заповіт» і уривок з поеми «Кавказ».
Вісім років він був парламентарем один термін, а потім – у Парламентській асамблеї Ради Європи.
Тільки через 42 роки батько та син зустрілися. Сталося це у лондонському аеропорту Хітроу, 2 жовтня 1984 року.
Упродовж багатьох років Стефан був радником Союзу українців у Великій Британії. У травні 1987 у Страсбурзі (Франція) вніс на розгляд Парламентської асамблеї Ради Європи постанову щодо права українського народу на самовизначення й ситуації в Україні, яку підписали 30 послів (депутатів) Європейського парламенту.
Із рук королеви Єлизавети II отримав хрест командора ордену Британської імперії (“Commander of the Order of the British Empire”; 1992), а також срібну ювілейну медаль Її Величності Королеви за публічні та спортивні заслуги в Уельсі.
Він захоплювався історією України і всі знахідки передавав до музеїв Івано-Франківська. За його сприяння і допомоги побудований міст через річку Тумачик у с.Антонівка.
2005 р. Стефан Терлецький видав свої спогади.
Стефан Терлецький помер 21 лютого 2006 р.

Жов 29, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Микола ФранцуженкоЯків Полонський
You Might Also Like
 
Галілео
 
Тадей Рильський
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Видатні люди3,129
Недавні записи
  • Мирний договір – перший крок до нової війни
  • Амедео Модільяні
  • Шевченко на пасіці
  • Микола Бенардос
  • Іван Кучугура-Кучеренко
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвоживописецьчервоний терорТарас ШевченкоперекладачдисиденткомпозиторкозакиграфікгетьманскульпторОУНісторикбієналепейзажистБогдан ХмельницькийХарківакторШевченкожурналісткапортретисткраєзнавецьілюстраторбойчукістМосковіямитрополитпедагоглікарграфікаІван Айвазовськийкороль ФранціїСергій КорольовпейзажКапністОлексій ПеровськийКирил РозумовськийЧорноморський флотПетлюраУНРІван Котляревськийполіглот
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • binance до Святомир Фостун
  • You have 1 email № 119. Go > https://telegra.ph/Go-to-your-personal-cabinet-08-25?hs=e60b16271fddf1c099aa8668d34e6ac6& до Крилата літера

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok