UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Григорій Воробкевич

Григорій Воробкевич

10 січня 1838 року в Чернівцях народився Григорій Воробкевич.
Чернівці – місто чорнозему, чорного робочого люду. Саме сюди у середині ХVIII ст. втік із Литви прадід, не витримавши насильства німецьких рицарів над православною вірою. Називався він вельми пишно: Скульський Млака де Оробко. Дід Михайло переробив прізвище Оробко на Воробкевич. Батько – протоієрей Іван, русин-українець, викладач філософії та катехита місцевого ліцею.
Мама, Єлизавета Корлацан, донька румунського «протопопа з волоського Кимполунга». Дід по матері Михайло Юзарківський утік на Буковину з Великої України, не бажаючи служити солдатом. Своїм дітям дід подарував безліч оповідань про козацтво, Січ.
Троє малих Воробкевичів (Сидір, молодший брат Григорій та сестра Аполлонія) рано залишилися сиротами: їх забрали до себе в Кіцмань священик, дід Михайло та бабуня Параскева. Казки, пісні, оповідки про козаків дарувала дітям бабуня Параска. Чи не тому брати стали поетами? Син діда Михайла (дядько Григорія) чоловік велетенського зросту збурював майстерними історичними розповідями душу Сидора, Григорія та Аполлонії.
Після закінчення чотирирічної початкової школи у Кіцмані (викладання велося тільки німецькою мовою), брати продовжили навчання у Чернівцях.
Батько Сидора та Григорія – священик, викладач філософії у місцевому ліцею та духовній семінарії, тому сини безкоштовно навчалися в єдиній чернівецькій гімназії (звісно, німецькій) та духовній семінарії. Обоє братів на канікулах виїздили до сіл, записували пісні. Обидва прийняли сан священика.
Григорій Воробкевич не відставав від старшого брата: друкував українською та німецькою (під псевдонімом Наум Шрам) поеми «Богун», «Берестечко», «Богдан підо Львовом». На слова молодшого брата Сидір Воробкевич видав збірку пісень для школярів, єдиний на той час український посібник для буковинських учнів. Виступав проти «язичія»:
Ненадобно хахлам письма,
їх письма нам вадять —
І язик їм вирубати!» —
цареві вни радять.
І так сталось на Вкраїні,
письмо їй забрали, —
Живе слово також вкрадуть,
як ‘го ще не вкрали.
1877 р.
Усю душу Григорій віддав коханій Марті. Молоді взяли шлюб, у щасті прожили три роки. Коли Григорій овдовів, виливав свій біль в елегіях. Від туги поет захворів, 20 листопада 1884 року через недугу він покинув паству в Топорівцях і переїхав до брата Сидора в Чернівці.
24 листопада 1884 р. життя 46-річного Григорія Воробкевича урвалося.

Січ 10, 2013Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Декабристи в Україні11 січня 1846 р. Осип Бодянський видав «Історію русів»
You Might Also Like
 
Народився на світ я людиною, А, на жаль, помираю борцем.
 
Український поет – доктор наук, генерал

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Link10 years ago Видатні людиГригорій Воробкевич, поет, Чернівці874
Недавні записи
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
  • Отак-то, малята…
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу
  • Зіновій Косоноцький до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.