Олексі́й Проко́пович Бе́рест, Герой України, народився 9 березня 1921 р. у селі Горяйстівка Охтирського району на Сумщині. У сім’ї було 16 дітей. У голодомор померли батьки та семеро братів і сестер. Виховувався Олексій у дитбудинку. Закінчив Чупахівські курси МТС. Добровольцем пішов на фінську.
30 квітня 1945 р. о 14-ій годині 25 хвилин лейтенант Олексій Берест разом із сержантами М. Єгоровим і М. Кантарією встановив Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу.
На початку травня 1946 року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння звання Героя Радянського Союзу офіцерам і сержантам, які підняли Прапор Перемоги над рейхстагом у Берліні — капітану В. Давидову, сержанту М. Єгорову, молодшому сержанту М. Кантарії, капітану С. Неустроєву, старшому лейтенанту К. Самсонову.
Чому ж там не було прізвища О. Береста? Існує кілька версій:
1. Нелюбов Й. Сталіна до української нації та його бажання бачити серед Героїв лише представників грузинського та російського народів.
2. О. Берест займався переписом килимів, картин, статуй та інших цінностей, які були в «будинку Гіммлера» та потім були направлені до музеїв і при роздачі трофейних годинників «обділив» незнайомого офіцера, який начебто виявився офіцером зі СМЕРШу…
У 1953 році, працюючи завідувачем райвідділом кінофікації, О.Берест був звинувачений у збитках на 5,5 тисяч карбованців. Під час слідства за надуманою справою у «кіно» Берест викинув у вікно зі стільцем слідчого, який закинув йому принизливе, що ніякий він не фронтовик.
Олексій Берест був засуджений до 10 років пермських таборів. По амністії термін був скорочений вдвічі.
Після повернення з пермських таборів, працював простим робітником на заводі «Ростсільмаш» у сталеливарному цеху.
Ввечері 3 листопада 1970 р. Олексій Берест врятував п’ятирічну дівчинку з-під коліс поїзда, проте сам був збитий і о четвертій ранку 4 листопада, не приходячи до тями, 49-річний Олексій Берест помер у Ростові-на-Дону.
