– А про те, що жовтим цвіте, а блакитним пахне, ти щось знаєш? – чомусь зацікавилася Хомівна.
– Будьмо, гей!? Та були в нашій історії і вінчані, і не вінчані й багато про те писано. Були найблакитніші в світі блакитні з України…
Саме 16 січня 1904 р., у Єлисаветграді (Кіровограді) народився Борис Кохно — поет, єдиний постійний лібретист «Російського балету» в Парижі. Дитинство та юність Бориса пройшли в Єлисаветграді. Красивий, талановитий юнак був інтимним другом композитора Кароля Шимановського.
16-річним Борис поїхав у Париж. Мав Кохно роман із американським композитором Колом Портером. Шукаючи роботу, Кохно зустрівся з художником Сергієм Судейкіним, а той привів Бориса до внучатого племінника Петра Чайковського Сергія Дягілєва. Той сказав: «Добре, я Вас візьму, тільки станьте необхідним.» І 17-річний Б. Кохно написав своє найперше лібрето – комічну оперу І. Стравінського «Мавра». Наступне лібрето «Набридливі» – за комедією Мольєра (улюблений балет С. Дягілєва, поставлений в Оперному театрі Монте-Карло). Хореографом «Набридливих» була Броніслава Ніжинська, а декорації писав Ж. Брак. Так Кохно став єдиним лібретистом вистав Російського балету в Парижі; коханцем і помічником С. Дягілєва. Кохно обожнював Сергія Павловича, охоче поселився під одним дахом із Дягілєвим і Лифарем.
На той час у Сергія Дягілєва та киянина Сержа Лифаря тривав медовий рік і Лифар відмовився жити втрьох. Було це так. У 1925 році після успішної вистави Сергій Лифар не погодився випити на «ти» з Борисом, щоб символічно об’єднати їхній сімейний союз. Борис Кохно і Серж Лифар – кохані друзі Дягілєва, на чиїх руках він і помер, успадкували частину його архівів і колекцій.
У 1927 – 1933 рр. у Парижі жив приятель Лифаря киянин О. Вертинський. Є свідчення, що Борис Кохно писав тексти-поезії, які співав О. Вертинський.
Понад 20 років Борис Кохно та Христіан Берар складали відому в театральних колах Європи пару. Б. Кохно випустив розкішну монографію про друга та коханого – театрального художника Христіана Берара. У 1949 році Б. Кохно був розпорядником на похоронах Х. Берара.
Після Другої світової війни Кохно разом із Роланом Петі брав участь у створенні Балетів Єлісейських полів.
Прожив Борис Кохно 86 років, похований у Парижі на цвинтарі Пер Лашез.
