UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Яросла́в Дашкевич

Яросла́в Дашкевич

Український історик, археограф Яросла́в Дашкевич народився 13 грудня 1926 р. у Львові.
Ярослав Дашкевич – нащадок героя національної революції генерала-хорунжого Романа Дашкевича, який разом із Євгеном Коновальцем з 1917 року розгорнув активну діяльність по створенню Галицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців, і якого вважають батьком української артилерії. Син продовжив справу батька по триманню прапора культурної і національної окремішності України, але дещо іншими методами – науковими. Він володів англійською, вірменською, німецькою, польською, українською, французькою мовами, уклав понад 1700 наукових та публіцистичних праць
Його найперші спогади: мати, яка відпочиває на терасі в шезлонгу, і батько у квітучому городчику, де займався своєю улюбленою справою – пасікою; споглядання постатей батьків. Потім роками ознайомлення з їхніми архівними пам’ятками (оглядання альбомів із фотографіями, книжок із дарчими написами, портретів); знайомство з колом їхніх друзів. Так у його свідомість входила думка про особливість їхніх доль і характерів та про правомірність, хоч тоді ще й незбагненність, логіки їхнього життя.
Мати завжди була поруч з ним, бо лікувала від нападів астми.
Однак часте відвідування парохії дідуся і бабусі Степанівих, мандри з сільськими хлопцями доступними їм околицями, радість спільного з ними купання в річках і спостерігання та пізнавання сільської праці давали йому заряд нових сил для науки в школі, а також для роботи в «Луговому городі» Львова та участі у святкових показах спортивних досягнень луговиків.
Лише одного разу «дістав» від матері на горіхи ще в першому класі, бо забарився біля шкільного озерця, спостерігаючи жаб. Мати проводила його щоденно до української школи ім. Шевченка на вул. Супінського (нині Коцюбинського, 23) біля Академічного дому. З нею Славко часто бував у гімназії сестер Василіянок на Длуґоша (нині Кирила і Мефодія), де вона викладала географію, познайомився з директором школи – відомим вченим Василем Щуратом та з іншими вчителями, а гімназистки задивлялись на нього: який-то син в Олени Степанів. З матір’ю також ходив у часті турпоходи, починаючи з гуцульських Косова, Кут і Шешор та кінчаючи лемківським Щавником, де лікувався, і останнім українським селом на Лемківщині – Шляхтовою, де були буквально напередодні війни. Вже тоді у вікнах хати війта-українця були повибивані шибки.
У глибокому духовному зв’язку Славко перебував і з батьком, хоч знав, що крім юридичної практики в канцелярії на вул. Коперника, 5, тато «жив лише Лугами», організовуючи парамілітарне виховання молоді не тільки навколишніх сіл Львова, але й цілої Галичини, охопивши цим вишколом щонайменше сто тисяч учасників. Ці батькові успіхи були справжньою гордістю сина. Після останнього з’їзду і спортивних показів «Лугів» у Львові весною 1939 р. та у відповідь на них бешкетування польських студентів, уже майже з передвоєнного Львова батькові довелось розпрощатись з дружиною та сином і податись у вимушену еміграцію на Лемківщину.
Олена Степанів не припускала думки про еміграцію, вирішила залишитись зі сином у Львові. Вона, як і батько, давно покинули усяку політичну діяльність, і ще з юних років Ярославу запам’ятались батькові слова про політику «як брудну справу».
Остання адреса: вул. Козацька, 11-а, 30-метрова квартира, де жив Ярослав Дашкевич, його мама, а пізніше молодша на 20 років дружина, Людмила Шереметьєва – Дашкевич (1946–2005), журналістка, відома дисидентка, соратниця В’ячеслава Чорновола. Тут вони допомагали видавати, тиражувати та розповсюджувати славнозвісний підпільний «Український вісник» В’ячеслава Чорновола, у них часто збиралися відомі дисиденти з покоління «шістдесятників».
25 лютого 2010 р. у Львові Ярослав Дашкевич упокоївся.

Гру 6, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Перша в світі Олена Степанів...Наші в Луврі: Дмитро Левицький
You Might Also Like
 
А Чехов таки українець
 
Прізвище
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 years ago Видатні люди872
Недавні записи
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
  • 26 червня
  • Недільні школи
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.