Портрет Francesco Bartolomeo Rastrelli (1700-1771), Italian architect, худ. Lucas Conrad Pfanzelt (1716-1788) (or Alexey Antropov?)
18 (29) листопада 1744 р. у м. Санкт-Петербург помер 69-річний скульптор Карло Бартоломео Растреллі. Він побачив світ 1675 р. у Флоренції в дворянській родині. Здобув ґрунтовну художню освіту, що дозволила пізніше працювати і архітектором, і інженером, і скульптором. Освіту здобув, а замовлень не мав, тому й подався в Рим. Узяв шлюб з іспанкою на ім’я Анна-Марія. Молодята разом виїхали на заробітки у Париж, де прожили 15 років. Там у них знайшовся синок (точної дати народження сина не збереглося), а ім’я Франческо Бартоломео отримав на честь діда.
Балакуче дитя було: сипало мов горохом на флорентійському діалекті. Згодом опанувало французьку, нею писав до кінця своїх днів. Навіть підписуватися почав французькою — Франсуа Растреллі. Подалися знову шукати щастя: побували у папи, купили графський титул. З 1 травня 1715 р. Растреллі-батька прийняли на російську службу за контрактом разом «із сином своїм та учнем працювати на службі Його Царської Величності на три роки в усіх мистецтвах та ремеслах, що він знає». Аби новоприбульці не їли хліба дарма, до їх обов’язків за контрактом входило проектування архітектурних споруд. Родина Растреллі отримала житло на 1-й Береговій вулиці в Петербурзі (тепер Шпалерна). Мешкав разом із батьком, матір’ю, дружиною Марією і трьома дітьми, (син і дві дочки). Син Йосип Яків Растреллі помер у грудні 1737 р. від холери, у січні 1738 р. померла донька Елеонора.
Франческо Бартоломео Растреллі ніколи не був у Києві, але ми пам’ятаємо, що він автор проекту Андріївської церкви (1747–1753) 
та Маріїнського палацу (1752–1755). Палац для імператриці Єлизавети (згорів, але його відновлено в 19 столітті, нині резиденція Президента). 
Відомий його твір Покровський собор в Охтирці (1753–1768) – українське бароко (поєднання блакитного, білого та золотого).
