UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Григорій Сковорода

Григорій Сковорода

“Мандрівним університетом і бродячою академією», «українським Сократом» Ізмаїл Срезневський називав Григорія Сковороду. Він помер на 72-му році життя 29 жовтня (9 листопада) 1794, с.Іванівка, на Харківщині.
Григорій Савович народився 22 листопада (3 грудня) 1722 р. у с. Чорнухи, Лубенський полк. Хоч із дев’яти років лишився круглою сиротою, але здобув найкращу на той час освіту, і став учителем по життю.
П’ять років перебував за кордоном: у Будапешті, Братиславі, Відні, Італії, Празі.
У молодості Сковорода мав одружитися з дочкою хуторянина Оленою Майор, але перед вінцем задумався, як зміниться його життя. Уявив подробиці, зібрав речі – пішов світ за очі. Навіть зрадів Сковорода, коли дізнався, що Олена Павлівна вдало вийшла заміж.
У 1754-1759 рр. Сковорода на запрошення поміщика Степана Томари служив учителем його сина, Василя. Як згадував В. Томара, його батько, переяславський полковник, попросив приятеля, київського митрополита Т. Щербацького, прислать у маєток Коврай наставника, розумного, освіченого, з ґречними манерами. На думку митрополита, саме Сковорода був розумним, знав більше 10 мов, грав на скрипці, бандурі, гуслях, флейті; «умів поводити себе на публіці», бо багато років прожив при імператорському дворі та за кордоном. Любомудр відмовився від блискучої кар’єри, став мандрівним філософом. Босоногий мандрівник носив торбину з сопілкою із слонової кістки, оправлену золотом, і книгу, писану в Давній Русі.
Його учень Василь Степанович Томара (*1746 — ↑1819), дипломат, посол Росії в Туреччині, сенатор, дійсний таємний радник. учень і друг Григорія Сковороди (збереглася частина їхнього листування), приятель В. Капніста.
Як писав С. Єфремов, коли треба було знайти в Україні ідейну, чесну та чисту людину, шукали її між «сковородинцями», тобто учнями цього чудного чоловіка та прихильниками його науки.
Навіть перший на території України університет Харківський не дурно постав на Слобідській Україні, де найбільше жив і навчав Сковорода. univer
Кошти на новий університет, після заклику і «драматичних жестів» Каразина (р. 1802). посипались головним чином од учнів Сковороди, знайомих і приятелів його, тих жертв зразу ж набралось на велику, як на той час, суму — 400 .000 крб. Довгий час говорили, що Харківський університет – це пам’ятник учителю від учнів.
Аристократ духу, він жив, як античні філософи, за канонами свого вчення. «Світ ловив мене, та не спіймав».
Веселий, балакучий Сковорода, у неділю, 9 листопада 1794 р. обідав з друзями, читав їм свої вірші. По обіді пішов до дуба, почав копати біля нього. Скінчив роботу, зайшов до кімнати, переодягся і ліг на лаві на віки вічні.
Учень і ніжний друг Сковороди, Михайло Ковалинський, у маєтку якого учитель упокоївся, написав першу книгу про Г. Сковороду, у своїй садибі в Сковородинівці створив музей учителя. Сьогодні, правда, тільки срібний кишеньковий годинник, зроблений у Лондоні, єдина річ, що належала Сковороді.

Лис 9, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Нестор-літописецьХто такий аткаркуй?
You Might Also Like
 
Степан Васильченко
 
Москва просить про мир

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди3,814
Недавні записи
  • Справи церковнії
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.