13 липня 1884 р. на Харківщині народився спадковий дворянин Степан Гризодубов — український авіаконструктор, винахідник, льотчик. Рід священиків Гризодубових оселився на Слобожанщині з ХVІІІ ст., батько – чиновник. Закоханий у техніку Степан закінчив Харківське залізничне училище, став майстром електромеханічного ремесла у паровозоремонтних майстернях. Він був завідувачем електростанцією дворянського зібрання Харкова. Мав Гризодубов і власний бізнес: електромеханічну майстерню.
З 20-ти років захопився фотографією.
Коли Степан Гризодубов у 1908 р. побачив у кіно документальні кадри польоту братів Райт, він купив у кіномеханіків кілька кадрів плівки й без креслень почав будувати аероплан. У квітні 1911 р. змайстрував перший літак, їздив ним по полю, але злетіти не міг. 16 (29) квітня у Севастополі двомісний «Фарман» капітана Б.В. Макєєва з Гризодубовим на борту потрапив у аварію. Льотчик уцілів, а Степан Васильович покалічив обидві ноги.
І тільки третій літак (1912 р.) зумів піднятися у повітря над Харківським іподромом. Четверта, остання модель аероплана — Г-4, коштувала 5 500 рублів і зберігалася у справному стані на ділянці Гризодубова в селищі «Новий Харків» у дерев’яному сараї. У 23 роки здійснив негідний дворянина вчинок – обвінчався з простою селянкою Надією Комаренко. Від цього шлюбу народилася відома льотчиця Валентина Гризодубова. 
Збереглося фото, на якому у літаку сидить батько Гризодубов, а позаду, пристебнута ременями до його спини, дворічна малявка. Кажуть, так вони удвох піднімалися в повітря.
У часи першої світової служив у авіаційній частині в армії, займався збиранням та ремонтом авіамоторів «Gnome» та «Rhone». У лютому 1916 р. зарахований до школи військових льотчиків. 8 червня 1916 р. отримав диплом пілота-авіатора № 374.
Льотчик-авіатор Гризодубов у радянський період очолював авіаремонтні майстерні Харківського авіапарку, відновлював літаки для ЧА (на базі цих майстерень згодом був створений авіаційний завод) і старанно приховував своє дворянське походження.
З 20 років дочка Гризодубова була професійним пілотом.
Прожив харків’янин 81 рік, помер 11 грудня 1965 р.
