UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Тарковські та Україна

Тарковські та Україна

Олександр Карлович Тарковський, український поміщик, шляхтич давнього українсько-польського роду, поет, перекладач, батько Арсена. Він народився 3 вересня 1862 р. у с. Миколаївка, нині Кіровоградщина; вважав себе вихованцем Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) і його родичем, адже перша дружина Івана Тобілевича – Надія Тарковська, старша сестра Олександра Карловича. Батьки ж Надії та Олександра померли в один день. Чотирьох малолітніх сиріт Іван Карпович узяв на виховання, Сашкові тоді було 11.
Мама Арсена, Марія Данилівна Рачковська, була домашньою вчителькою – красуня з твердим характером. Закоханий Олександр Карлович сватався до неї 14 разів і отримував одкоша. Якось вони випадково зустрілися на весіллі й Олександр зробив спробу номер 15. І знову «Ні!». Ах, так! Зараз він впаде на підлогу, буде кричати, бити ногами. Ну і що? Він так і зробив, після чого, нарешті, отримав згоду.
Арсен Тарковський народився 25 червня 1907 р. в Єлисаветграді на Херсонщині. Мама Арсена передала сину свою красу та характер. У спогадах Арсеній Тарковський писав: «…Детей надо очень баловать. Я думаю, это главное. У детей должно быть золотое детство. У меня оно было… Может быть потому я так хорошо помню свое детство – ведь главное в мире это память добра. Меня очень любили…». Віршувати Арсен почав «від горщика». Шестирічним заявив, що стане поетом.
Здобував освіту Арсеній Тарковський у приватній класичній гімназії Мелетія Крижанівського. Нині ця вулиця названа ім’ям Арсена Тарковського. Одночасно відвідував музичну школу Густава Нейгауза, батька відомого музиканта Генріха Нейгауза.
У дитинстві друг тата лікар О. Михалевич познайомив Арсена з творчістю поета Григорія Сковороди. Пізніше Арсен писав:
Топтал чебрец родного края,
И ночевал – не помню где,
И жил, невольно подражая,
Григорию Сковороде.
Любив Арсен твори М. Лермонтова, ходив із батьком на виступ великого шанувальника Михайла Юрійовича – Костя Бальмонта. Чи думав тоді Арсен, що вони з Костем будуть кохати одну жінку – Марину Цвєтаєву? teatr
14-річного Арсена з друзями більшовики арештували за те, що вони опублікували в газеті акровірш, перші літери якого невтішно характеризували главу радянського уряду Леніна. Злочинців повезли до Миколаєва, Тарковському вдалося втекти з поїзда. Майже два роки він переховувався: блукав по Україні, Криму, був учнем шевця, працював у риболовецькій артілі. Після повернення у Єлизаветграді на вул. Олександрівській 16 річний Арсен пізнав перше кохання. Це була дочка сусіда Густава Фальца (управителя маєтком барона Фальц-Фейна) Марія, солом’яна вдова білого офіцера, старша за Тарковського на 9 років. Їй він присвятив близько двадцяти віршів. Гарненька, розумна, освічена жінка прекрасно співала, грала на роялі і стала Прекрасною Дамою поета. Вона знала, що хворіє на туберкульоз, тому вони розлучилися. Він після смерті батька виїхав до Москви до своєї тітки, Марія померла в Одесі. Розумний, талановитий, шляхетний красень Тарковський подобався жінкам. Як правило вони були або однолітками, або старшими за його.
Арсен – учень Леся Курбаса, грав на сцені з Мар’яном Крушельницьким.
Друкувався Арсен із 1926 року, його перший псевдонім Тарас Підкова.
У 1925 – 1929 рр. Тарковський у Москві опановував вищі літературні курси. На цих курсах Арсен познайомився з Марією Вишняковою, яка теж писала вірші. У лютому 1928 р. вони одружилися, народили Андрія (1932—1986) й Марину (*1934) .
Арсен Тарковський залишив рідне місто 18-річним юнаком, але часто приїздив додому до матері.
У 1936 р. Тарковський познайомився з Антоніною Бохоновою, дружиною критика Володимира Треніна. Влітку 1937 р. Арсен остаточно залишив свою родину і поєднав життя з Бохоновою, а розлучення та новий шлюб оформив у 1940 р.
А з осені 1940 р. Арсена, як колись Костя Бальмонта, Марина Цвєтаєва буде звати на «ти» (навіть власного чоловіка вона звала на «ви»).
https://www.youtube.com/watch?v=GEje6STsEtc Арсенію Тарковському присвячений останній вірш Марини Цвєтаєвої:
… Никто: не брат, не сын, не муж,
Не друг — и всё же укоряю:
— Ты, стол накрывший на шесть душ,
Меня не посадивший с краю.
(Марина Цвітаєва, 6 березня 1941р.).

Чер 26, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Микола Носов- російськомовний українець26 червня
You Might Also Like
 
Великий донецький поет
 
Ярослав Лесів

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Видатні людиАрсен Тарковський, перекладач, поет2,889
Недавні записи
  • Ґирлиґа
  • Самбак чи самбук?
  • Альфред Єнсен
  • Брехня, вбивства, крадіжки
  • Лазар Баранович
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвочервоний терорживописецьгетьманТарас ШевченкоХарківБогдан ХмельницькийперекладачІван АйвазовськийКапністакторскульпторСергій КорольовОУНбієналеголодоморбойчукістиВійсько ЗапорозькеЛьвівВовкісторикбойчукістІлля РєпінЛенінІван КотляревськийЯрослав МудрийЛисенкоІван ШишкінКирил РозумовськийграфіккомпозиторОлексій ПеровськийІван БогунОлександр РубецьПавло ПолуботокІван ФранкоАполлон СкальковськийЧорноморський флотОлег ОльжичКонституціядизайн
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Оксана до Оттакої!
  • binance Konto erstellen до Литбіл
  • Горденко Лідія Олексіївна до Мер Одеси – Григорій Маразлі
  • Михайло до Смородина чи порічка?
  • Ганна Черкаська до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.