UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Ігор Сікорський

Ігор Сікорський

Українця з «крилатим» прізвищем, адже сікорка – Porus major, синиця- коник, небо кликало у високість змалку. Ігор Сікорський народився 25 травня (6 червня) 1889 р. у Києві на вул. Ярославів Вал № 15, був п’ятою дитиною професора психології Київського університету Івана Олексійовича та його дружини лікаря Марії Степанівни Темрюк-Черкасової. Jar val 15
Сікорські мали трьох дочок і сина (загинув у першу світову, його корабель торпедували німці). Лікарі пропонували перервати вагітність, але мати відмовилася – й народила свою найталановитішу дитину.
Батько вийшов із багатодітної родини сільського священика, став визнаним психіатром. Авторитет Івана Сікорського у науковому світі був величезним. Його називали кумиром освіченого Києва. У всіх на устах була стаття психіатра зі спеціальним аналізом твору Гаршина «Червона квітка», в якій учений передбачив смерть письменника. Іван Сікорський проаналізував види сміху на картині Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». У своєму будинку Іван Сікорський відкрив перший у Росії інститут для розумово відсталих дітей.
No.9-300x185
Ігор навчався у 1-й київській гімназії. Одинадцятилітнім побачив чудернацький сон, наче летить він на повітряному кораблі. Пізніше конструктор згадував, що сон до найменших дрібниць здійснився через 30 років. Після гімназії 14-літнім подався у світи: навчання у морському корпусі Петербурга, потім у Парижі в школі Делане. У 1907 році вступив до Київського політехнічного інституту, в якому був перший у Росії авіагурток. Удома робив зі звичайних віконних планок модельки і запускав їх у небо. Сікорський вступив до школи Фердінанда Фербера, який порадив Ігореві зосередитися на аероплані. Проте ідея ґвинтокрилої машини не давала спокою молодому конструкторові. Першим авіазаводом Сікорського стала альтанка в саду батьківського будинку. Після цього Сікорський-молодший, Федір Билинкін і Василь Йордан створили конструкторський студентський колектив, що 1909 р. перетворився на авіацентр. На Куренівці хлопці у складчину купили поле, на якому проводили польоти. У липні 1909 р. Сікорський змайстрував два перші в Росії гелікоптери, що змогли подолати власну вагу та піднятися у небо. Довелося відкласти роботи над гелікоптером і зайнятися створенням аероплана у сарайчику, що пишно величався ангаром, Сікорський разом із сином купця Билинкіна Федором прихопилися до роботи; до них пристали студенти Георгій Адлер, Костянтин Ергант, Анатолій Серебряков, механік Володимир Панасюк, Олександр Карпека – син цукрозаводчика гімназистом став автором чотирьох вдалих авіаконструкцій.
Створений зимою 1910 р. біплан BіS-1 мав низькопотужний двигун і не зміг злетіти. 3 червня Ігор Сікорський на своєму BіS-2 пролетів близько 200 метрів, це був третій у імперії літак вітчизняної конструкції (після Кудашева та Геккеля). Але чорна смуга охопила досліди: розбився BіS-2, потім S-3 і S-4. У відчаї Ігор вирішив «зав’язати» з авіацією, але батько і сестра Ольга не дали опустити руки. Навесні 1911 р. на літаку S-5 Сікорський склав екзамен на звання пілота й поставив чотири всеросійські рекорди, здійснив показові польоти та польоти з пасажирами. Та у жовтні мало не загинув: до паливної системи літака потрапив комар, припинилася подача бензину й аероплан розбився в друзки.
1912 р. приніс перемоги: на тримісному літаку S-6 з потужним двигуном Сікорський встановив світовий рекорд швидкості; підняв у повітря двох пасажирів. На Міжнародній виставці повітроплавання у 1912 р. у Москві S-6А отримав Велику золоту медаль. Sikorsky Двадцятитрирічному винахіднику без вищої освіти, тільки з дипломом льотчика киянин Михайло Шидловський запропонував посаду генерального конструктора в Повітроплавному відділенні Російсько-Балтійського вагонного заводу «Руссо-Балт». Цього ж року конструктор започаткував російську морську авіацію, поставив літаки на поплавки, він спроектував перший російський літак, проданий за кордон; перший спеціально спроектований навчальний літак, першу серійну машину. Три літаки конструкції Сікорського стали переможцями на міжнародних конкурсах військових аеропланів. У березні 1913 року був побудований перший у світі чотиримоторний гігант S-9 «Гранд» – прообраз усіх пасажирських авіалайнерів, важких бомбардувальників і транспортних літаків. Чотиритонний літак вміщував у салоні чотири крісла, диван і навіть туалет, чим привернув увагу Миколи ІІ (з цього часу цар називався другом Сікорського).
У травні 1913 р. біплан із чотирма двигунами злетів у небо. 800px-Sikorsky_Russky_Vityaz_(Le_Grand)
На «Руському витязі» Сікорський встановив серію світових рекордів із вантажопідйомності літаків і тривалості польотів. 10 травня 1913 р. вперше піднявся у повітря “Великий балтієць”. 12 лютого наступного року киянин започаткував еру багатомоторної авіації своїм «Іллею Муромцем» (S-22), на якому вперше піднявся із 16 пасажирами. Літак мав світло, тепло, туалет, оглядовий майданчик. На цій машині він поставив серію світових рекордів, за що уряд нагородив 25-літнього авіатора орденом Св. Володимира ІV ступеня ( українцеві зробили виняток, бо цим орденом відзначали тих, хто мав не менше 5 нагород) і дипломом інженера Петербурзького політехнічного інституту. Повітряні кораблі цього класу, обладнані під важкі бомбардувальники, під час Першої світової війни наводили жах на ворогів. На літакові «ІМ-Б Київський» Сікорський здійснив переліт Петербург-Київ-Петербург із приземленням у Орші.
З початком першої світової S-22 став бомбардувальником і дальнім розвідником, а Михайло Шидловський – першим авіаційним генералом царської Росії. Всього було створено 85 «Муромців», з яких тільки один німцям удалося збити. У січні 1915 року Сікорський сконструював літак – винищувач.
Ігор Сікорський – людина виняткової делікатності, спокійний, лагідний. Він був так захоплений творчими думками, що не мав часу на «політичні розбори». Конструктор залишив дружину з маленькою Тетянкою на батьків, подався на еміграційні Сахари. Спочатку 1918 р. – Франція, потім з 30 березня 1919 – Америка, і полуда швидко спала з його очей. Американці, яким він розповідав про літаки, тільки знизували плечима і ввічливо виставляли за двері емігранта. Недосконале знання мови, відсутність коштів заставили стати заробітчанином: викладав математику по 20 центів за урок у вечірній школі для росіян. Сікорський переїхав з готелю до маленької кімнатки і пильно стежив, щоб витрачати не більше вісімдесяти центів за день. Згодом до нього приїхали сестри Ольга, Олена, привезли Тетянку (дружина захопилася комуністичними ідеями і довірила йому виховання доньки, емігрувати вона відмовилася).
У Сікорського не вистачало грошей навіть на їжу, а він мріяв про повітряний корабель, який перетне Атлантику і Тихий океан. Навесні 1923 року композитор Сергій Рахманінов дав конструкторові 5 тисяч доларів, менш ніж за два місяці, за підпискою на акції сумнівного підприємства, еміграція зібрала десять тисяч доларів. На які було започатковано на острові Лонг – Айленд фірму з гучною назвою: «Сікорскі аероінженірінг корпорейшн». Правда, «завод» містився в сарайчині, КБ – у курнику, деталі здобували на смітнику (в основному старі ліжка), але у травні 1924 р. американці оглядали модель S-29, яка одразу одержала світове визнання. Через рік перший американський літак Сікорського S-29A викотили з ангара. Мастило для двигунів авіатори придбали на останні центи. Перевезення піаніно виявилося чудовою рекламою і Сікорським зацікавилися… контрабандисти. Вони першими оцінили перевагу авіатранспорту, для якого не існувало кордонів. У СРСР з цього приводу були неприємно вражені: праці «авіаційного білогвардійця» було заборонено, його ідеї, ім’я піддано анафемі.
Тоді ж Сікорський узяв другий шлюб із українкою Єлизаветою Семіон. Один за одним благословилося їм четверо синів. Сікорський почав виснажливу боротьбу за ринок. Конструктор наважився на ризик: його новий план – будувати літаки-амфібії. Через 5 років авіакомпанія «Пан Америка» зробила ставку на літак-амфібію S-38, який разом із S-29 А постійно виконував рейсові пасажирські перевезення Центральною та Південною Америкою. Незабаром кількість замовлень на літаки Сікорського перевищила можливості виробництва. І в штаті Коннектикут у Стратфорді збудували новий завод, оснащений за останніми досягненнями техніки. 1931 р. там народився літак, аналогів якому не було в світі – багатомісна пасажирська амфібія S-40. Славетний S-42 був розрахований на перельоти через Тихий та Атлантичний океани, на ньому Сікорський встановив десять світових рекордів і зробив США авіа країною № 1.
Новим іспитом став 1938-ий. Попит на амфібії падав, їх витісняли більш економні на той час звичайні літаки. Ігор Сікорський знову почав з нуля: він повернувся до мрії юності – гелікоптера. Перший американський вертоліт Сікорського було складено 1939-го. Офіційно його назвали «Воут-Сікорський», або VS-300, а неофіційно охрестили «Ігоревим жахом». Проте гелікоптер під час показу комісії нерухомо зависав над головами і приземлявся точно в те місце, звідки злітав. Коли машина акуратно підчепила сумку з сирими яйцями, а потім, не розбила жодного та поставила її на землю – англійський спостерігач вигукнув: я зараз же зв’яжуся з моїм урядом для переговорів про експорт. 14 вересня 1939 р. 50-літній конструктор підняв у повітря гелікоптер одноґвинтової системи VS-300, на борту якого особисто встановив світовий рекорд із тривалості польоту – 6 травня 1941 р. протримався в повітрі 1 годину 32 хвилини та 26 секунд. Понад 90% вертольотів світу створено за класичною схемою Сікорського. З 1943 р. серійним виробництвом цієї машини зайнявся Генрі Форд. Винахід геніального українця ліг в основу всіх наступних моделей ґвинтокрилів.
У 1942 р. був створений двомісний S-47 – єдиний гелікоптер антигітлерівської коаліції, який використовували в бойових діях Другої світової. Сам Сікорський вважав основним призначенням S-47 – рятування людей. Так, під час війни у Кореї санітарно-рятувальні гелікоптери врятували понад 10 тисяч людей. Машини Сікорського евакуювали солдатів з-під носа противника, і бійці прозвали їх ґвинтокрилими Янголами. Пізніше машини Сікорського стали основою найпотужнішої в світі системи порятунку, а конструктор заснував винагороду за рятування життя.
П’ятдесяті роки стали переломними в житті конструктора та його фірми: вони почали отримувати величезні замовлення. В шістдесятих легше було перерахувати країни, де не експлуатувалися вертольоти Сікорського. Дві машини колишнього співвітчизника навіть потрапили до Радянського Союзу. У СРСР вертольоти Сікорського розібрали в лабораторіях для вивчення – і… більше ніколи не згадували про них, як не згадували нічого, що нагадувало про конструктора.
Після війни з’явився турбінний гелікоптер R-4, що неодноразово використовувався американцями у військових операціях; літаючі крани. Легкий S-52 першим у світі виконав фігури вищого пілотажу. 1967 року на гелікоптері S-61 було здійснено переліт через Атлантичний океан, 1970 – на S-65 виконано переліт через Тихий океан із дозаправкою у повітрі. Піком удачі був літак «Геркулес» /S-135/ і потужний роботяга-транспортник /середня вага вантажів – 20 т./, і військова машина в Ізраїлі, Великобританії. У 1958 році, коли серійне виробництво S-58 досягло 400 машин на рік, Ігор Сікорський пішов на пенсію. Але не припиняв займатися винахідницькою діяльністю. Одне з його останніх творінь мало ім’я старшої сестри та першої коханої «Оlga». Цей ґвинтокрил, уже після смерті великого вченого, долучився до побудови антени компанії CN Tower в Торонто. Гелікоптер підняв і допоміг з’єднати 44 частини антени загальною висотою 553 м. Будова була занесена до Книги рекордів Гіннеса, а 1996 р. включена до сімки найвизначніших інженерних звершень світу. За 83 роки життя Сікорський розробив 78 типів літальних апаратів.
Його ім’я у США включено до Національного залу Слави винахідників разом із іменами Едісона, Фермі, братів Райтів, Пастера. Почесна медаль Джона Фріца «За науково-технічні досягнення в галузі фундаментальних та прикладних наук» в авіації була присуджена тільки двом людям – Ігореві Сікорському та Орвілу Райту.
Ігор Сікорський пішов із життя 26 жовтня 1972 року смертю праведника. Перед сном він, як завжди, побажав дружині «на добраніч», а вранці вона знайшла його зі складеними на грудях руками. Під час похорону всі побачили: високо в небі два літаки лишили слід – великий хрест, як знак, що небо приймає людину величезної духовності.
14 травня 2008 року на території Київського політехнічного постав пам’ятник романтику неба.

Чер 6, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Іван СікорськийБез Базилевича немає «Енеїди»
You Might Also Like
 
Ще один Григорій Ґе
 
Кисельов Сергій
Comments: 1
  1. Олександр
    2 years ago

    Дуже дякую, пані Ганно. Ви неймовірні!

    ReplyCancel

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago 1 Comment Видатні людиІгор Сікорський, конструктор3,831
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.