12 квітня 1968 р.

12 квітня 1968 р. в «Літературній Україні» з’явилася перша добірка українських поезій Леоніда Кисельова «Перші акорди».
Тринадцятирічний киянин Леонід Кисельов почав друкуватися не поетом-початківцем, а серйозним майстром. У березні 1963 р. журнал «Новый мир», головним редактором якого був Олександр Твардовський, опублікував добірку з приміткою: «Леонид Киселев, ученик 10 класса школы 37, г. Киев».
Вірш «Царі» з цієї добірки одразу ж поставив руба питання про царя Петра I:
«Зачем он нам, державный этот конник?»
Одразу читачам пригадалося, що Петербург стоїть на кістках запорозьких козаків. Автор підтвердив правильність слів Шевченка і зробив висновки:
«За долгую историю России —
Ни одного хорошего царя.»
«Взорвать бы, чтоб копыта в небеса!»
Публікація десятикласника викликала у Києві сенсацію, а у Москві серед російської інтелігенції й академічних кіл обурення та протести. 17 травня 1963 року у «Літературній Росії» гнівною статтею обізвався член-кореспондент АН СССР Дмитро Благой. Він обурено заявив, що юний поет «виступає проти однієї зі стійких традицій передової російської суспільної думки» і запитав: «Чему учат советских школьников в Киевской школе №37?!». Проти хворого на рак талановитого десятикласника, справжнього поета стаття член-кора АН. Москва воювала, як завжди: важкою спецтехнікою, кваліфікованими кілерами проти дерев’яних щитів українських дітей!
Після «Царів» молодого поета перестали друкувати в російській радянській періодиці.
Еще мальчишкой удивлялся дико:
Раз все цари плохие, почему
Царя Петра зовут Петром Великим
И в Ленинграде памятник ему?
Зачем он нам, державный этот конник?
Взорвать бы, чтоб копыта в небеса!
Шевченко, говорят, односторонне
Отнесся… Нет, он правильно писал:
Це то первий, що розпинав
Нашу Україну…
Не Петр, а те голодные, босые
В болоте основали Петроград.
За долгую историю России —
Ни одного хорошего царя.
За п’ять років Леонід Кисельов усвідомив, що «Что все на свете – только песня / На украинском языке»; пройшов власний шлях «від чужини до хати»: російськомовний киянин став українським поетом. За півроку до смерті поета в «Літературній Україні» з’явилася добірка українських поезій Леоніда Кисельова.