Бекет – так козаки називали сторожові пости, звідси й прізвище постового. 3 березня 1862 у Харкові народився Олексій Миколайович Бекетов. Його батько – відомий основоположник фізичної хімії. Його сім’я мала родинні зв’язки з письменниками Сергієм Аксаковим, Олександром Блоком та Іваном Тургенєвим, ученими Дмитром Менделєєвим та Іллею Мечниковим.
Однією з перших учительок Олексія була харківська художниця Марія Раєвська-Іванова (перша жінка в Росії, якій Академія мистецтв надала звання художника). Потім його наставником став Дмитро Безперчий (колишній кріпак, учень Карла Брюллова). Навчався Олексій чудово, без труднощів вступив на архітектурний факультет Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі та блискуче його закінчив (1885 р., у 32 роки її академік).
Молодому архітектору пропонували роботу в Петербурзі та Москві, але Бекетов повернувся до провінційного Харкова на поклик кохання.
Він повів під вінець Анну Алчевську, дочку великого українського патріота промисловця та мецената Олексія Алчевського та засновниці школи для дорослих Христі Алчевської.
О. Бекетов почав із будівлі власної оселі (1897).
Cадиби для родини Алчевських (1896), біля якої постав найперший монумент Т. Шевченкові, виконаний В. Беклемішевим (професором Петербурзької АМ) на замовлення О. Алчевського.
Дача Бекетових в Алушті.
Паралельно Бекетов побудував дачу в Криму в маєтку Бар-Дере в Професорському кутку в мавританському стилі.
Варто було приїхати до Чорного моря, як архітектор ставав художником.
О.Бекетов. Кипарисова алея.
О. Бекетов. Цвіте молочай.
Яскравими насиченими фарбами він захоплено описував своєрідність кримської природи.
Ось як архітектор пояснював свій вибір: «Я стояв біля казкових палаців і згадував вузькі провулочки рідного міста, тісні і брудні, забудовані глиняними будиночками вулиці. І мене нестримно потягнуло до Харкова. Захотілося віддати йому всі мої здібності». І Бекетову вдалося змінити обличчя Харкова, створити розкішні маєтки для місцевої знаті, зізнаючись: «Я змушував замовників будувати свої маєтки в найрізноманітніших стилях, починаючи від мавританського, класики, бароко, італійського Ренесансу і закінчуючи рококо і Віденським Сецесіоном».
За його проектами О. Бекетова у Харкові було створено понад 40 будівель, крім того 60 будинків О. Бекетова прикрашають Білгород, Сімферополь, Баку, Алушту, Донецьк, Дніпропетровськ, Київ.
Упродовж 45 років О. Бекетов був професором Харківського технологічного інституту. Серед його учнів В. Кричевський.
О. Бекетов писав: «Безперервна робота складає основний закон мистецтва, як і закон життя» і працював практично до смерті. Збереглась чернетка його записки на ім’я директора Харківського інституту комунального будівництва: «Маю честь повідомити, що сього 19 серпня 1941 я після відпустки приступив до виконання своїх службових обов’язків».
23 листопада 1941 р. у окупованому німцями Харкові помер 79-річний митець, який сформував архітектурний вигляд рідного міста.
