26 лютого 1870 р. на 60-му році життя упокоївся художник Аполло́н Мокрицький . Він народився 28 липня 1810 р. у Пирятині на Полтавщині. Батько Аполлона, дворянин Микола Таволга-Мокрицький, нащадок козака Таволги, який жив на річці Мокриці; працював поштмейстером і частенько брав на роботу й синів. Одного разу під Аполлоном кінь здибив, від чого хлопчик став заїкою та відлюдьком. Мати, Уляна Григорович, дворянка здобула гарну освіту, вчила дітей малювати. Її родичем був Іван Мартос, ректор Петербурзької АМ.
Доля подарувала Аполлону найкращих учителів.
– Перші шість років навчання Аполлон був улюбленим учнем Івана Котляревського в Полтавському будинку виховання дітей бідних дворян і став таким же компанійським, як улюблений вихователь.
– Мокрицький закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, де вчився у художника Капітона Павлова. У цьому закладі він подружився з Яковом де Бальменом, Євгеном Гребінкою, Миколою Гоголем, які пронесли дружбу до кінця життя. Разом із Нестором Кукольником, хрещеником імператора Олександра I, Мокрицький не мав конкурентів у здійсненні успішних рейдів осінніми садами сусідів.
– Нарешті чотири роки навчання в Петербурзькій АМ у портретиста Олексія Венеціанова з Ніжина, учня українця Володимира Боровиковського.
Однієї ночі Аполлону приснився страшний сон про батька і цього ж дня отримав виклик із дому. Він встиг побачити татка, попрощатися. Щоб допомогти мамі та чотирьом братам, Мокрицький залишився в Полтаві. А на серце ліг важкий тягар: Аполлон закохався у братову Амалію Данилевську, дружину старшого брата Олександра.
(А.Мокрицький. Родина брата. 1837).
Він працював, тупо заробляючи для родини: малював портрети Ґалаґана, інших багатіїв; викладав малювання дітям де Бальмена. Якось Аполлон отримав замовлення створити портрет першої красуні Полтавщини Сонечки Вишневської, коханої Якова де Бальмена. Натхненно малюючи, ведучи бесіди, він потихеньку закохався. Це було безнадійно, бо Сонечка кохала Якова, але клин – клином…
І Аполлон від’їхав до Петербурга, продовжив навчання у геніального Карла Брюллова, бо Венеціанов хворів і знову став учительським любимчиком. У ці часи немало студентів знімали одну квартиру на кількох. Так, Аполлон Мокрицький та Іван Сошенко зняли одну оселю в будинку, де жив Євген Гребінка. Художники подружилися, часто відвідували салон Євгена Гребінки, де Мокрицький познайомився й подружився з Тарасом Шевченком. Зрештою, улюблений учень Брюллова наважився привести Т. Шевченка в майстерню маестро. У повісті «Художник» Шевченко подав зібраний образ Аполлона Мокрицького та Івана Сошенка. Пройшло ще трохи часу і романи Карлу під час роботи читав не Аполлон, а Шевченко. А Мокрицький не ревнував, навпаки у нього з’явився час відвідувати театр, познайомитися з 16-річною італійською артисткою Франческою Джеллі, дивитися усі її вистави.
Мокрицький брав активну участь в організації викупу Тараса Шевченка з кріпацтва. Коли заняття завершилися, Мокрицький залишив квартиру на Тараса Шевченка та Васю Штернберга, а сам подався до Італії. Там на концерті у палаці князя Торсіні він зустрівся з Марією Франческою Джеллі.
А. Мокрицький. Марія Джеллі. Таганрог, худ. музей
Тепер уже Мокрицький не комплексував від заїкання, але кохана була щасливою від щедрих подарунків, а не від почуттів і вони розлучилися. Через п’ять років Аполлон повернувся до Петербурга, удостоївся звання академіка і поїхав додому. Він мріяв заснувати художню школу, подобну до Московської, навіть подав ходатайство на ім’я Григоровича та Мартоса про створення при Київскому університеті св. Володимира філіалу Петербурзької Академії, але цар відхилив… І Мокрицький переселився в Москву викладачем художнього училища. Отримав затишну казенну квартирку, через два роки привів туди свою Марію – молоду красиву дружину, дальню родичку Башилова.
А. Мокрицький. Дружина Марія. 1835 р.
Знайшлося у них двійко синів.
Отримував задоволення Аполлон Мокрицький від своїх учнів, а це Шишкін, Маковський, Перов, Прянишников. Радісно зустрічався у Москві та Петербурзі з Шевченком, який повернувся із заслання.
Коли ж отримав траурну звістку, не роздумував: поклав заяву про відпустку на стіл директора й подався скласти останню шану Шевченкові. Директор прирівняв цей вчинок до прогула і звільнив Аполлона з роботи. Професор мав звільнити й квартиру, але сталося диво: директором призначили М. Башилова, який відновив Мокрицького на роботі.
Поет і мрійник пензля Аполлон Мокрицький прожив 60 років, викладав до останнього дня. Помер від пневмонії 26 лютого 1870 р.
Залишити відповідь