– От сидю – і балдю. На ніч подивилася детективу про Бонда – всю ніч із агентом 007 мандрувала: Індія, Персія, екзотичні острови і стовідсотковий англієць Бонд. Джеймс Бонд. Вапше…
– Та дурять нашого брата чи сестру, Хомівно. Звісно, ім’я орнітолога Джеймса Бонда – англійське, але… замість звичної фрази: «My name is Bond. James Bond» – мало б звучати: «Розенблюм. Шльома Розенблюм», бо найкращого шпигуна світу агента 007, Ян Флемінг писав не з корінного британця, а з нашого земляка, відомого, як Сідней Георг Рейлі. Принаймні журналіст Ян Флемінг, який під час Другої світової служив особистим помічником шефа розвідки британського королівського флоту, розповів колезі з «Sunday Times», що написати роман його надихнули пригоди Сіднея Рейлі, знайдені в архіві розвідувальної служби.
– Ну, де не посій…
– Кажуть, посіяли його у Херсоні. Там жила Перла, дружина бездітного єврея. І вскочила вона в гречку з кузеном чоловіка одеситом Сігізмундом.
– У Перли щастя поперло?
– Та ні, попер її чоловік з дому і подалася вона до коханця в Одесу. А там…
– Ясно, що там, ботаніка: скакали у гречку, знайшли у капусті.
– Так, 24 березня 1873 року в Одесі знайшовся хлопчик, який на восьмий день отримав ім’я Соломон (по-домашньому Шльома) Розенблюм. Виріс Шльома в Одесі, мав винятковий хист до вивчення мов і успішно закінчив гімназію.
– А Шльома не шлемазл: золота голова! Поліглот?
– Таки да. тому залишив Одесу й подався до Німеччини. Вдосконалив там мову і через рік – у Париж. Зрештою, він досконало оволодів сімома мовами і не міг величатися Шльомою, став Сігізмундом Розенблюмом, а у Франції жив під прізвищами Розенблат і Розенбаум.
Потім був Лондон, де у нього в 1895 році був шалений роман із письменницею Етель Войніч.
– Це та, автор роману «Ґедзь», тобто «Овід»?
– Так, з нею був бурхливий і короткий роман. На той час Розенблюм став бізнесменом, займався продажем патентованих ліків. Звісно, жити на широку ногу було нелегко, бракувало коштів. От і звернув увагу Сігізмунд на Маргарет Томас і її старенького чоловіка. Не без допомоги ліків пана Розенблюма Маргарет стала вдовою, а через п’ять місяців після похорон Зігмунд Георгійович Розенблюм одружився. Тепер одесит віддався мандрам, авіації, дегустації вин і жінок. Молоді побували в Персії, Китаї, Порт-Артурі. Згодом уже без дружини Зігмунд відвідав міжнародну авіавиставку в Німеччині. Новою коханкою Рейлі стала Єва Лавальє, дружина директора паризького театру «Вар’єте». Після повернення до Лондона у 1899 р. Розенблюм звернувся до Скотланд Ярду і отримав нові документи на ім’я Сіднея Джорджа Рейлі. Тоді ж він поступив у Королівські військово-повітряні сили в чині лейтенанта, а у Картотеці британської розвідки його позначили як S.T.-1.
– Так, а звідки взялося 007? 
– Це вже фантазії автора. Бачиш, був англійський шпигун Джон Ді, який підписував свої донесення королеві Єлизаветі І двома кружечками (наче очі) і кутовою дужкою, підкреслюючи, що лист тільки для очей монарха. Це зображення очей і дужки породило порядковий номер Бонда — 007. Смішніше інше: у керівника першої радянської розвідки Фелі Дзержинського «007» був телефонним номером вертушки.
– Ха-ха, зате є астероїд 9007 Джеймс Бонд.
– Так, а звідки ім’я Джеймс Бонд?
– Взагалі-то «бонд» значить облігація.
– Як Манька Облігація?
– Та ні, все банальніше. Коли Флемінг писав свій перший роман про агента 007 «Казино «Рояль», він шукав тупе, гучне ім’я. Поряд на Ямайці жив орнітолог, автор наукових книг, його ім’я та прізвище взяв письменник. Пізніше Ян Флемінг подарував знавцеві птахів свій роман про Джеймса Бонда з присвятою: “Справжньому Джеймсу Бонду від викрадача його особистості”. 
– Ясно. А що там Шльома?
– А Шльома подався в Росію, став одним із організаторів перельоту з Петербурга в Москву. Бабій мав безліч зальотів із актрисами, із заміжньою Надією Залеською (Надін Массіно). Рейлі представився їй холостяком, навіть одружився. Так найкращий із шпигунів крім маски лейтенанта Сіднея Рейлі отримав документи грецького бізнесмена Костянтина Массіно. У 1918-му році він повернувся до Росії, як чекіст Реллинський, щоб організувати заколот проти Ульянова-Леніна. А лист-подання йому дав М. Литвинов. З’явилися у одесита подруги та коханки: О. Старжевська, яка працювала в ЦВК; Догмара Грамматікова – танцівщиця МХАТу, Єлизавета Оттен – акторка МХАТу, інші акторки… Рейлі тоді брав участь у здійсненні плану державного перевороту, розробленого вищим керівництвом МІ-6 і підписаного головою МІ-IСІ М. Каммінгом. Передбачалося, що під час V Всеросійського з’їзду Рад, який відбуватиметься у Большому театрі, британські агенти уб’ють Леніна і Троцького. Правда, Рейлі-Розенблюм відстоював думку провести Леніна і Троцького вулицями Москви без штанів, а потім розстріляти. У заколоті мали взяти участь солдати першого полку латиських стрільців, ясно, що не даром.
– Ага, тітушки, значить…
– Під час з’їзду Рейлі узнав, що англійський план провалився, сталося убивство Мірбаха, виступили ліві есери. Далі було вбивство голови Петроградської ЧК М. Урицького та замах на Леніна в Москві. 2 вересня було офіційно оголошено про «змову послів», «змову Локкарта». Рейлі хутко зник, він повернувся в Лондон і був нагороджений «Воєнним хрестом». А коханки Рейлі були арештовані та засуджені московським судом під головуванням М. Крилова. Рейлі винесли заочний вирок: розстріл «при першому ж виявленні… в межах території Росії». Рейлі впіймав кайф у боротьбі з більшовиками. Він перейшов із військової розвідки в «Секрет інтелідженс сервіс»; побував у рідній Одесі, у А. Денікіна, в армії С. Булак-Балаховича, всебічно підтримував Б. Савинкова. Паралельно Рейлі займався бізнесом і жінками. Він розлучився з Надін; мав карколомний роман із юною випускницею школи мистецтв Керілл Хауслендер. 18 травня 1923 року одружився з красунею, зіркою оперети Пепітою Фердинанде Бободілья (Неллі Бертон).
– Майже увесь цей час Рейлі займався Росією, Савинковим.
– Ага, пригадую, дивилася «Операція «Трест».
– Так, пам’ятаєш, що Савинкова арештували. Наступним був Рейлі. Він відправив листа Пепіті: «Я виїжджаю сьогодні, повернусь у вівторок. Ніякого ризику… Якщо випадково буду арештований у Росії, це буде не більше, ніж незначне звинувачення. Мої нові друзі такі могутні, що доб’ються мого звільнення». Напроти ночі на 26 вересня 1925 року Рейлі переправили через «вікно» на кордоні. Далі був Ленінград, Москва. Одягненого у форму співробітника ОГПУ Рейлі помістили в камеру № 73 Внутрішньої тюрми ОГПУ в домі № 2 на Великій Луб’янці.
5 листопада 1925 року Рейлі за наказом ВЧК застрелили в московському парку Сокольники.
Так загинув командор Джеймс Бонд, кавалер ордену Св. Майкла і Св. Георга, офіцер запасу Королівських Військово-Морських Сил, агент британської служби розвідки Secret Intelligence Service (SIS, або MI-6) – романтизована версія одесита Шльоми Розенблюма.
Залишити відповідь