Геніальний лікар, який відкрив нову еру в кардіології: вперше у світі сказав слово «інфаркт», пояснив його причину, розробив методику визначення інфаркту міокарда на ранніх стадіях – Василь Образцов, професор Київського університету, кавалер усіх орденів Російської імперії. Засновник української терапевтичної школи Василь Образцов став першим лікарем у світі, який розробив методику діагностування органів черевної порожнини не ножем, а методом глибокої ковзневої пальпації черевної порожнини та перкусії органів грудної та черевної дуплавин.
13 січня 1849 р. народився кардіолог Василь Образцов, професор Київського університету. Дворянин, син священика, здобував фахову освіту в Петербурзі та Німеччині, учасник російсько-турецької війни високо тримав прапор Честі. Василь Образцов мріяв про Київ, у 30 років отримав призначення в Київський госпіталь, але обурений байдужим ставленням начальства до потреб його відділення подав у відставку. Розпочав приватну практику й уславився віртуозними діагнозами. Доктор медицини одружився з лікаркою, дочкою купця, Олександрою Гужиною мав дочку Наталію. Вони жили в Києві в маєтку на вулиці Ярославів Вал, 5 (сьогодні там посольство Індії в Україні).
Василь Парменович був ще й учителем від Бога. Він поривався викладати в університеті, але жандармерія знала, що замолоду студент Образцов співчував народникам, тому шлях до вишу було заказано. Та допоміг випадок: захворів генерал-губернатор Драгомиров, Образцов зумів йому допомогти – і незабаром уже читав лекції. Він став професором, завідувачем факультетської клініки, згуртував навколо себе талановитих учнів. Найздібніший з-поміж них – Микола Стражеско – став чоловіком його дочки, тестем Образцова.
Образцов мав два крила щастя: медицину та кохання. У високого, вродливого, із гордою поставою Василя Парменовича часто закохувалися жінки», а дружина мала дар цього «не помічати». Але, як кажуть чукчі, «сороковий ведмідь – роковий ведмідь», і на шостому десятку професор мав дуель. Сталося так, що 40-річний професор Володимир Ліндеман дізнався про роман своєї дружини Варвари, княгині Чегодаєвої з немолодим Образцовим. Володимир Карлович на засіданні Ради університету обізвав Василя Парменовича негідником і кинув йому в обличчя рукавичку. Дуелянти зібралися: Ліндеман був прекрасним стрілком, але… дуель не відбулася. Чому? Існує кілька версій:
1. Змова секундантів: міряв відстань професор хімії Реформацький, який мав зріст 213 см, і його 12 кроків були величезними;
2. Холості патрони.
Ліндеман заявив, що дуель перетворюється на фарс і відмовився брати в ній участь. Але гуманний суд притягнув обох професорів до відповідальності за «Справою про дуель, яка не відбулася». Ліндемана, звинувачували у виклику на дуель, а професора Образцова – в прийнятті виклику.
Гучний «навколодуельний» скандал зруйнував родину Образцова. Він залишив маєток родині (дружині та дочці з зятем), відмовився від прав на майно. Одружитися з княгинею Чегодаєвою було справою честі. У них народилося двоє дітей: донька Євгенія (1909 р. н.) та син Василь (1911 р. н.). Молода сім’я поселилася у будинку (на місці флігеля М. Гулака) на вулиці Фундуклеївській (нині Богдана Хмельницького) прямо навпроти «анатомки». Василь Образцов працював в університеті й у Олександрівській лікарні, де серед його пацієнтів був М. Коцюбинський.
Перша дружина померла 23 жовтня 1916 р., але дочка і зять не помирилися з батьком. Коли почалася громадянська війна і революція, Микола Стражеско з родиною виїхав до Одеси, Варвара Чегодаєва разом із дітьми виїхала за кордон.
Василь Парменович в охопленому війною місті, яке переходило з рук у руки, залишився сам. Здоров’я його було слабким – із 50 років Образцов хворів на діабет, у 58 років у нього розвинулася артеріальна гіпертензія, стенокардія та кардіомегалія. Страждаючи від серцевих нападів, професор на власному досвіді написав доповідь «Про больові відчуття при захворюваннях серця». Влітку 1920 року в Образцова стався інсульт, було втрачено рухливість правої руки, здатність говорити. Самотній Василь Образцов дуже бідував, кілька разів чинив спроби самогубства. Коли настала зима 1920 року, в нього не було грошей, щоб купити дрова, і температура у спальні сягала 2-4 градусів нижче нуля. 12 грудня, не виходячи з квартири, він захворів на грипозну пневмонію. Учні, бачачи безпорадність свого вчителя, відвезли його до лікарні для бідних при Покровському монастирі. В останні дні життя про славетного київського професора турбувалися лише черниці Покровського монастиря.
Через два дні, 27 грудня 1920 року, Василь Образцов помер. Його могила була занедбаною, навіть пам’ятник лежав на землі.
А в 1930-х роках колишній маєток доктора Образцова зайняв Панас Любченко (теж лікар за освітою), прем’єр-міністр Радянської України, один із головних винуватців Голодомору. У тому ж маєтку влітку 1937 року Любченка та його дружину знайшли застреленими. За основною версією, український функціонер скоїв убивство та самогубство з огляду на неминучий арешт. Втім за останніми даними, самогубство Любченка інсценізували спецслужби.
