Савичі — козацько-старшинський шляхетський рід на Чернігівщині походив від Сави Прокоповича († 1701), сотника воронізького (1669), писаря Генерального військового суду (до 1672 року), генерального писаря (1672-87) й генерального судді (1687—1700), учасника чигиринських і кримських походів, посланця до Москви (1677).
Син його Семен Савич († 1725) був писарем Генерального військового суду (1701-06), генеральний писарем (1709-23). Влітку 1722 р разом із Павлом Полуботком, генеральним суддею Іваном Чарнишем їздив до Петербурга, де козацька старшина домагалася від Петра І ліквідації Малоросійської колегії та дозволу на обрання нового гетьмана. У 1723-25 рр. за наказом царя був заарештований, ув’язнений у Петропавловській фортеці, де і помер.
Данило Савич († 1763) — вихованець Київської Академії і Московської та закордонних (Вюртемберґ) університетів, був професором географії й фізики Московського університету.
9 березня 1810 р у с. Пушкарівка на Сумщині, народився Олексій Миколайович Савич. Отримав ґрунтовну домашню освіту, а потім – «світ широкий»: учився в Харківському (на юридичному), Московському (на фізико-математичному) та Дерптському (тепер Тартуському) університетах.
У 1829—1832 працював домашнім учителем і готувався до захисту магістерської дисертації. У 1833 захистив магістерську дисертацію з географічної астрономії, удосконалювався в Дерпті у В. Я. Струве(1833-39), де провів у 1836—38 нівелювання між Чорним і Каспійським морями і остаточно довів різницю їхнього рівня. У 1843-44 рр брав участь у геодезичних експедиціях В.Я.Струве з визначення різниці довгот між Пулково і Альтоне.
Професор Петербурзького Університету (1839—80), де у 1840-43 рр вперше у Російській імперії читав лекції з Історії астрономії; дійсний член Петербурзької АН (з 1862). Одночасно викладав астрономію та математику в Морській академії, Педагогічному інституті, з 1854 — в Академії Генерального штабу.
З 1846 член Російського географічного товариства, з 1869 член Московського товариства дослідників природи
Автор понад 100 праць, присвячених визначенню орбіт комет, планет, їхніх супутників, астрономічній рефракції, барометричному нівелюванню; підручників з астрономії, геодезії, теорії ймовірності, вищий математиці. Низка робіт присвячена історії астрономії і обсерваторій, у тому числі і Пулковської. Надрукував двотомну працю «Курс астрономії» (перша книга 1874 “Сферична астрономія “, а друга в 1884 «Теоретична астрономія»).
Двічі (1845, 1871) видав книгу «Приложение практической астрономии к географическому определению мест», за яку удостоївся Демидівської премії в 5000 рублів. “Приложение теории вероятностей к вычислению наблюдений”, 1857.
Помер 73-річний Олексій Миколайович Савич 15 (27) серпня 1883 р. астроном, геодезист і математик зі старшинського роду на Сумщині.
