10 березня 1865 р. у польському Перемишлі відбувся перший у Західній Україні концерт, присвячений Тарасові Шевченку. Завершальним номером концерту було перше публічне виконання Гімну України «Ще не вмерла України…» на слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.
У жовтні 1910 р у кельнському відділенні «Грамофону» у виконанні Модеста Менцинського вперше записаний Славень на платівку.
17 червня 1917 р американське видання The New York Times опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України.
У 1917—1920 рр «Ще не вмерла Україна» став одним із державних гімнів УНР та ЗУНР.
У 1939 р “Ще не вмерла Україна” затверджений гімном Карпатської України.
15 січня 1992 р Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну.
6 березня 2003 р Верховна Рада України ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, за пропозицією президента Леоніда Кучми змінили звучання першого рядку гімну на “Ще не вмерла України і слава, і воля”.
З часів Майдану гімн став хітом.
