13 липня 1848 р. у м. Єзупіль (перша назва міста Чешибіси; у радянський час – м. Жовтень) народився граф Во́йцех Дідуши́цький (пол. Wojciech Dzieduszycki) – археолог, письменник, публіцист, мистецтвознавець, драматург, містик-спіритуаліст.
Походив із давнього сполонізованого в XVII-XVIII ст. українського роду Дідушів, які за легендою походили від племінниці короля Данила — дочки його брата Василька. Граф здобував освіту у Віденському Терезіанумі (елітарна лицарська школа, заснована у XVIII ст. імператрицею Марією Терезією, що призначалася винятково для дітей шляхти). Згодом вивчав право і філософію у Віденському університеті. У віці 23 років став доктором філософії. Володів новогрецькою, латиною, англійською, німецькою та французькою мовами. В. Дідушицький шукав шляхів до порозуміння з українцями. В. Дідушицький написав і поставив єдину п’єсу «Богдан Хмельницький».
Граф Во́йцех Дідуши́цький разом із дружиною Севериною, сином Яном, дочкою Антоніною жили на Галичині.
У 1880 р. він відкрив для широкої публіки та популяризував Богородчанський іконостас — шедевр українського іконопису доби пізнього Ренесансу, або маньєризму та раннього бароко (1698–1705 рр.), створений ієромонахом Йовом Кондзелевичем. Він був ініціатором реставрації іконостаса та долучення його до пам’яток державного значення (на З’їзді польських і руських археологів 10 вересня 1888 р.).
