UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Танго пристрасті

Танго пристрасті

В день звичайний розквiтне свято,
Мов бузок запашний у сiчнi,
I кохання, легке й крилате,
Я запрагну змiнить у вічність, – писала Олена Теліга. І, дійсно, у січні 1933-го у Варшаві познайомилися поетеса Олена Теліга та редактор «Вісника» Дмитро Донцов. До того вони лише листувалися. Цього чоловіка обожнювало покоління жінок і пильно контролювала дружина. Марія Донцова-Бачинська – поетка, журналістка, приваблива жінка була старшою за чоловіка та досвідченішою.
Слухаючи гостру промову Донцова, зеленоока Лєночка захопилася «лицарем абсурду».
Махнуть рукою! Розiллять вино!
Хай крикне хтось — хай буде завiрюха, —
Ах, як я хочу вiднайти вiкно
У сiрiм мурi одностайних рухiв!
Після другої зустрічі на початку травня, розілляли вино:
Залишайся. Щастя вип’ю келихом,
Однаково, чи своє, чи вкрадене.
Буде шлях тобi без мене скелистим,
А життя моє без тебе — зрадою.
Дмитру було 49, Лєночці – 26, коли між ними зав’язалися стосунки, природу яких вона не могла собі пояснити. вони з’єднались в одну оману – пристрасний роман.
… життя мого весняну, свiтлу повiнь
Надпила, у перший раз, — холодна осiнь.
Своїй подрузі Наталії Лівицькій Теліга писала, називаючи Донцова вельмишановним редактором: «Але я його люблю таким, яким він є, і я з ним можу бути сама собою». У листах до Олени Донцов звертався до неї «Моє любе сотворіння», обгортав оманливим туманом компліментів, грішив інтимними подробицями.
Це почуття «Не любов, не примха, не пригода» внесло в душу Олени Теліги сум’яття. Вона кохала свого ніжного та вірного Михайла – надійну пристань, боялася завдати йому болю; зле почувалася перед розумною і дуже ревнивою Марією Донцовою.. «Але, Натусенька, ти собі не уявляєш, який він мені дорогий. Може (це явище) і «патольогичне», але, безперечно, сильне і дуже щире. Не мені зорієнтуватися в тому, що це є: кохання, обожання, приязнь, чи захоплення, чи не те, не друге й не третє…».https://www.youtube.com/watch?v=yY5DYucUMI4&feature=share

Зрадливе танго тривало до липня 1941 року. На початку німецько-радянської війни Олена Теліга потрапила до міста свого першого кохання. Згодом у Київ приїхав Михайло. Вона створила Спілку письменників, працювала в газеті «Українське слово», видавала омріяний часопис «Литаври».
Та гітлерівці посилили репресії проти ОУН, тому Олег Ольжич запропонував Олені виїхати: «Вдруге з Києва я не поїду. Не можу втекти, щоб хтось сказав, у небезпеці нас лишила, говорила про патріотизм і жертовність, а сама втекла…» Олена обрала гарячу смерть, не зимне умирання.
9 лютого 1942 року, попереджена про майбутній арешт, Олена попросила Михайла не приходити за нею. Пані у чорному капелюшку йшла, її ноги творили елегантні ніжні па.
Іде крізь січні в теплі квітні
Крізь біль розлук у радість стріч.
У приміщенні спілки письменників на Трьохсвятительській гестапо арештовувало всіх – і Михайла, який таки прийшов. Увечері оголосили: «Хто не є членом спілки – вільний». Михайло міг піти, але залишився з Оленою. Своєю мужністю Олена вразила німців. Їх розстріляли в Бабиному Яру.
Наталя Лівицька-Холодна у спогадах написала: «Той, кого вона обожнювала, зрадив її, і замість того, щоб піти з нею, подався в інший бік. А той, кого вона тільки любила, але не кохала, пішов з нею на смерть, як справжній лицар. Олена загинула за Україну, а Михайло – за неї».

Лип 11, 2015Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Кумир одеситівГетьманша
You Might Also Like
 
Януш Радзивілл
 
Тарковські та Україна

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Video7 years ago Видатні люди4,247
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.