Читаю сьогодні пости про День радянської космонавтики і не погоджуюсь. Пригадую той день. 12 квітня 1961 року ранкову тишу порушив голос Левітана: “Говорит Москва! Работают все радіостанции Советского Союза!” “Ой, лишенько, війна?!” – зойкнула сусідка. Ми вслухалися в радіоповідомлення про перший політ людини в космос. Радощів не було, полегшено зітхнули: “Слава Богу, не війна”.
Того дня, 12 квітня 1961 р. вийшло дві «Правди». І пішла чутка між людьми: «У країні подвійне дно політики, подвійна мораль, навіть правда подвійна». Оскільки цю газету добровільно-примусово передплачували всі, то запам’яталося: 
перший випуск не мав жодного словечка про космос. 
Другий, екстрений випуск, повідомляв про політ Гагаріна. І тільки наступного дня, 13 квітня, вийшла «Правда», яка потішила українське самолюбство. На першій шпальті – малюнок Костянтина Арцеулова. Витепліли душі – улюблений онук і учень Івана Айвазовського.
Як писав Леонід Кисельов: «Історiя не є ракетний жах,
Вона мов шлях вiд чужини до хати.» І почали ми шукати відомості про автора малюнку: народився в Ялті, дитинство провів у Феодосії, учився в Севастополі. Знайшли дореволюційну книгу Никандра Маркса “Легенди Криму” з ілюстраціями Костянтина Арцеулова. Костянтин любив малювати й обожнював небо. Тринадцятирічним Кость побудував планер власної конструкції. Був Арцеулов інструктором аероклубу в Севастополі. Учасник першої світової склав іспит на військового льотчика. Здійснив близько 200 розвідувальних польотів, успішно провів 18 повітряних боїв. Уперше в історії російської авіації виконав фігуру вищого пілотажу “штопор” (1916). “Король штопора” був учителем Михайла Водоп’янова та Валерія Чкалова. У 1923 році здобув диплом планериста № 1, випробовував перший радянський винищувач І-1 конструкції Миколи Полікарпова. У 1933 році Костянтина Костянтиновича арештували, кинули до концтабору. Причина? Арцеулов украв “штуку шовку”, підірвав оборону країни. Звинувачений зауважив, що парашути шиють з перкалю, але слідчий сказав: “Нашому звинуваченню можуть не повірити. Втім для нас головне роздавити вас як особистість і довести, що ви – ворог народу”. З авіацією покінчили. На волі художник ілюстрував книжки, журнали “Знание – сила”, “Техника молодёжи”. За рекомендацією Сергія Корольова Костянтина Арцеулова попросили зробити малюнок у номер на честь першого польоту людини в космос.
Від того часу увійшли в наші життя імена українських соколів: Валентин Глушко, Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей), Сергій Корольов, Гліб Лозино-Лозинський, Володимир Челомей, Михайло Шура-Бура, Михайло Янгель… Наші космонавти, дублери. По-моєму, це День космонавтики, в якому є український слід.
Залишити відповідь