16 січня 1959 р. на Манхеттені у Нью-Йорку, США народився Марк Грегорі (Маркіян Григорій Франко) Паславський.
Батьки Маркіяна – українські емігранти, які в часи Другої світової війни мусили рятуватися від «асвабадітєлєй», покинути Україну. Вони познайомилися у Нью-Йорку і одружилися у 1954 році в Українській католицькій церкві св. Юрія.
Батько – Юрій Осип Паславський (1922 – 1999) походив з родини греко-католицького священика з Львівщини (с. Попелі).
Мати – Орися Гунчак (1930 – 2009) народилася у в с. Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області; рідна сестра відомого українського історика Тараса Гунчака та Софії Гунчак ( – 2009) – дружини Миколи Лебедя (1909 – 1998).
У сім’ї Паславських було четверо дітей: окрім Маркіяна – старший брат Нестор та сестри Ірена і Олена.
По суті, батьки, дядьки, родичі – видатні українці, які увійшли в історію України, вони стали для дітей Паславських прикладом, їх малі взяли собі за взірець. https://uahistory.com/topics/famous_people/16443 Лебідь Дядько Микола Лебідь – оунівець, творець і голова Служби Безпеки бандерівців; один із творців УПА; член Української Головної Визвольної Ради (УГВР). Микола Лебідь, Мирослав Прокоп, Іван Гриньох, Юрій Лопатинський заснували у Нью-Йорку дослідницько-видавниче бюро «Пролог», яке займалося збиранням та аналізом інформації про Україну та щедро фінансувалося ЦРУ (Центральне Розвідувальне Управління США). Американське фінансування «Прологу» – успішна секретна операція США проти Радянського Союзу, що відіграла центральну роль у здобутті Україною незалежності. У 1952-1974 рр. Микола Лебідь був очільником бюро.
Видавництво «Пролог» випускало у світ журнал «Сучасність», передруковувало твори заборонених в Україні авторів, зокрема друковані у «самвидаві» в 1960-1970-рр. Головним редактором «Сучасності» був брат матері Марка професор історії у Раґерському університеті, Тарас Гунчак.
А серед авторів самвидаву було троє синів двоюрідної сестри Миколи Лебедя – Стефанії Данилівни Горинь (у дівоцтві Грек) – матері Михайла, Богдана та Миколи Горинів.
За радянськими мірками це злочин, що мав назву «сімейственість». Та саме приклад родини виховував нащадків.
У дитинстві Марко брав участь у «Пласті», закінчив військову академію у Вест-Пойнті, служив у 75-му полку рейнджерів сил спецоперацій армії США, капітан армії США в запасі.
Після демобілізації з війська здобув освіту економіста, став власником великого бізнесу, мільйонером. І мав змогу разом із дядьком Тарасом Гунчаком допомагати Україні. Вони морально та матеріально підтримували почини та акції в Україні. Без їхніх коштів не відбувся б установчий з’їзд РУХу. Гунчак був на Установчому з’їзді Руху за Перебудову в Україні, який відбувся у Київському Політехнічному Інституті 8-10 вересня 1989 р. Коли Гунчак повернувся з Києва, то роз’їздив по громадах і давав доповіді про революційні події в Україні. Він своїм особистим внеском відкрив банковий рахунок і почав збірку фондів на допомогу Україні. Надзвичайно щедро відгукувались сотні людей на його заклик. Ці поїздки і збірка коштів породили потребу створення нової організації.
Після проголошення Незалежності України Тарас Гунчак повернувся на історичну Батьківщину.
Марк Паславський 20-го лютого 2014 року з шиною і щитом брав участь у штурмі «Небесної Сотні» на Інститутській. У квітні 2014 року американець прийняв українське громадянство. Був спонсором і бійцем-добровольцем батальйону «Донбас» під позивним Франко. Марк Паславський пожертвував у МО $300 тис. власних коштів на дрони, але їх вкрали. 17 серпня він затребував гроші назад, але за два дні 19 серпня 2014 р. під Іловайськом боєць із позивним Франко загинув. Кавалер ордена Данила Галицького (посмертно).
Залишити відповідь