Не склалося подружнє життя у Федора Вовка, але з дружиною вони листувалися, хоч жили в різних країнах. Коли у 46-річного Федора Кіндратовича закохалася вдвічі молодша німкеня Олександра Реммельмаєр. Вони зійшлися, але розлучатися з дружиною Вовк не збирався. Уже й дружина Христина почала його вмовляти: «Знайшлася людина, що хоче жити з тобою, то живіть на здоров’я». Тільки після смерті першої дружини від сухот Федір Вовк вдруге одружився. 
Вони жили у родичів і знайомих у Румунії, у Франції. У 1896 р. в Парижі знайшлася їм дочка Галина (1896–1966).
1 листопада 1901 р. у родині вченого антрополога Хведора Вовка народився син Юрій Федорович Вовк-молодший.
Доки Федір Вовк працював у Франції, дружина забрала дітей і подалася в с. Мануйлівку на Кременчуччині до брата, потім у Москву до сестри, в Коломию до сім’ї Г. Раковського. Після переїзду Ф. Вовка до Петербурга сім’я зібралася в купочку. Галя в 1915 р. вступила на природничий відділ фізико-математичного ф-ту Бестужевських Вищих жіночих курсів. Інша справа з братом. Юрко був глухим від народження, але рано навчився читати, малювати, мав прекрасну пам’ять. Він здобував домашню освіту. Юрій Вовк отримав систематизовані знання з багатьох галузей наук, особливо з історії.
Влітку 1918 р. Галина Федорівна разом із батьком, який, на пропозицію Володимира Вернадського, був запрошений до Київського університету, виїхала з Петрограда в Україну, але під час переїзду Ф.К. Вовк захворів на тиф і помер. Їй довелося ховати батька у м. Жлобині. З грудня 1918 р. родина оселилася в Києві. Галина Федорівна Вовк працювала в Народній бібліотеці України (НБУ) інструктором з обліку та контролю наукового майна (каталогізатором), бібліотекарем-спеціалістом читальні (1918–1931), бібліотекарем-спеціалістом підвідділу наукової систематики секції книгоопрацювання (1931), старшим бібліотекарем (1934). У 1927–1928 рр. уклала, а в 1929 р. опублікувала «Бібліографію праць Федора Вовка (1847–1918)».
Із 1928 р. постійним позаштатним співробітником бібліотеки став Юрій Федорович, молодший брат Галини.
Війну родина зустріла в Києві. Восени 1943 р. Олександра Реммельмаєр з дітьми приїхала в Прагу, де жив Юрій (Іржі) Вовк, онук Федора Вовка від першого шлюбу. Іржі Вовк – художник, відомий тоді ілюстратор дитячої літератури, зумів допомогти родичам.
Війна, табори переселенців – усе це мужньо пережив Юрій Вовк. У 1965 брат і сестра завершили нарис про життя батька (рукопис знаходиться в українському музеї при УВАН у США). 21 січня 1966 р. у м. Регенсбург, ФРН померла Галина Федорівна Вовк. Самотній інвалід Юрій Федорович до 90 років доживав у старечому будинку Німеччини, зберігаючи свій та батьків архів. Українці діаспори називали Юрія Вовка «ходячою енциклопедією», зверталися за поясненнями багатьох історичних подій.
Залишити відповідь