8 квітня 1919 р. на річці Шайєнн у резервації племені сіу Шайєнн-Рівер у штаті Південна Дакота народився нащадок впливового лакотського роду Дейв (Девід) Вільям Красивий Білоголовий Орлан (*David William «Dave» Bald Eagle) – вождь племені лакота, військовик та актор США. Повністю його ім’я звучить як Поранений Зимою Красивий Білоголовий Орлан.
Його дідом був вождь лакота Білий Бик, учасник битви з американською армією при Літтл-Бігхор у 1876 р., в якій індіанці знищили п’ять рот противника і в якій загинув легендарний Джордж Кастер.
Про дитинство та навчання Дейва нічого невідомо. Він обрав собі кар’єру військового. Спочатку поступив на службу до Четвертого кінного полку. У 1941 році Орлан поступив до 82-ї повітряно-десантної дивізії, 1943 року у складі якої воював у Північній Африці та Сицилії, брав участь у ході операції «Шінгл», у висадці в Анціо (Італія), за що отримав Срібну зірку.
Відзначився під час Нормандської повітряно-десантної операції. Був тяжко пораненим під час «Операції Нептун» у Нормандії (1944 р.), комісований через поранення.
Після комісування зайнявся музикою, був барабанщиком в ансамблі (біг-бенді) Кліффа Кейєса (Cliff Keyes Big Band). Займався бальними танцями, одружився зі своєю партнеркою Пенні Ратберн. Після трагічної загибелі Пенні в автокатастрофі почав кар’єру в Голлівуді. Він учив верховій їзді та стрільбі Джона Вейна, був дублером Еррола Флінна в трюкових сценах. З кінця 1950-х почав з’являтися на екрані в невеликих ролях. Знявся у десятках картин: «Той, що танцює з вовками» (1990), «Резервація», «Відбиток» (2007), «Річка основ», у серіалі «На захід». Його останньою стрічкою стала драма «Вже не вовк, ще не пес» (2016). Режисер фільму Стівен Льюїс Симпсон відгукувався про Орлана як про «унікальному та дивовижно прекрасну людину».
Серед екранних партнерів Білоголового Орлана були Кларк Гейбл і Мерілін Монро.
22 липня 2016 р. на 98-м году в своєму будинку в індіанській резервації Шайєнн-Рівер, у Південній Дакоті упокоївся вождь племені лакота Девід Гарний Білоголовий Орлан.
