UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Пимон Орлов

Пимон Орлов

Життя Пимона Орлова дивно перегукується з долею Тараса Шевченка.
Вони майже ровесники: Пимон на два роки старший (1812); народилися на українській землі: Пимон знайшовся на хуторі Мало-Хвощуватий Острогозького повіту Воронезької губернії. У обох багатодітні родини, бідні батьки. Правда, татко Пимона – мірошник. Обоє з дитинства любили малювати, хоч батьки не вітали такого захоплення. Підлітком Орлов втік із дому шукати вчителя-богомаза, знайшов, вивчився. Почав самостійно мандрувати Україною; фарбував дахи, підлогу, писав парсуни поміщиків на замовлення. Не обійшла доля хлопців зустріччю з добрими людьми; про викуп Шевченка ви пам’ятаєте, а Пимона побачив місцевий предводитель дворянства Гладкий, відправив Орлова в Санкт-Петербург для влаштування до імператорської академії мистецтв (1834). І Пимон, і Тарас училися в портретному класі Карла Брюллова. Обом студентам вижити допомогли підробітки: портрети в стилі Брюллова. Обоє виставляли власні роботи і мали нагороди: Пимон у 1836 р. отримав 2 срібну; в 1838 р. – 1 срібну за портрети з натури: кн. Голіцина, пані Тимофєєвої та дівиці Ессен. У 1837 р. – звання вільного художника. Автор: П. Орлов. «Неаполітанка». (1839 р.). Херсонський художній музей ім. А. Шовкуненка. Обом художникам допомагав українець конференц-секретар Академії мистецтв Василь Григорович. Завдяки йому Орлов отримав можливість у 1841 р. поїхати до Італії коштом Товариства заохочення художників. Жив і працював у Римі, на Сицілії (1845), у Неаполі (1846). Більше в країну рабів Пимон Микитович не повертався. Він багато писав, його охоче купували, відправляв свої роботи до імперії. У 1848 р. Пимон Орлов переслав до Санкт-Петербурга картину «Дівчина, яка пере білизну», на яку звернув увагу Микола І і призначив пенсію з казни в 300 карб.; отримував її щорічно (1849-1852). Жовтневе свято у Римі. У 1849 році всім пенсіонерам, а в тому числі й Орлову, повеліли повернутися в Росію, однак Орлов зумів переконати уряд дозволити продовжити йому залишатися в Італії у зв’язку з хворобою очей і необхідністю закінчити замовлені йому картини, вже розпочаті ним.
У 1857 р. удостоївся звання академіка портретного живопису ІАХ.
Більшість творів Пимена Микитовича залишилося в Італії, проте і в Росії вони мали попит – картини «Молода римлянка біля фонтану», «Італійський ранок» купив імператор Микола I; «Каяття бандита» придбав для своєї колекції збирач Шулепніков. «Архітектурний пейзаж», 1850-ті рр., Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая.
У 1862 р. Орлов мав нервовий зрив і був поміщений Російською місією в Римі в будинок для душевнохворих.
6 жовтня 1865 р. у будинку для нервово хворих у Римі (Папська обл.) пішов у засвіти 53-річний художник Пимон Орлов. Поховання на римському кладовищі Монте-Тестаччо не зберіглося, прах перенесено до спільної могили у Аврелієвої стіни.

Жов 6, 2021Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Місячна соната Олекси СтефановичаІванна Блажкевич
You Might Also Like
 
Семен Гулак-Артемовський
 
Владислав Алоїз

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image1 year ago Видатні люди334
Недавні записи
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
  • Отак-то, малята…
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу
  • Зіновій Косоноцький до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.