Бажан у перекладі з білоруської «фазан».
5 липня 1967 року в Києві на 60-му році життя помер журналіст, перекладач Валентин Платонович Бажан, молодший брат поета Миколи Бажана. Похований на Байковому цвинтарі (16-та ділянка, з тилу могили М.Ковалевського); надгробка немає, тільки бляшана табличка зі скромним написом. Жодної згадки в УРЕ, довідниках про В. Бажана немає. Чому?
Батько Платон Бажан (1880-1966) – виходець із реєстрових козаків з Полтавщини, син сільського коваля. Він став офіцером військовим топографом. Був людиною надзвичайного розуму, моральної чистоти й суворих життєвих правил.
Коли його полк стояв у Кам’янці-Подільському, він зустрів українську шляхтянку Галину Поржецьку (вона тоді вчилася в Київській гімназії, згодом учителювала). Один із її предків, Тиміш Поржецький, поет, член Вільненської академії. Його вірші латиною, датовані 1639 p., збереглися в бібліотеці Вільнюса. Інший предок був уніатським священиком, який від папи римського одержав ікону-горельєф та індульгенцію — свідоцтво про відпущення гріхів усьому роду.
Зарученими Платон і Галина були п’ять років, бо для шлюбу треба було внести в офіцерську касу певну суму, яка гарантувала б сім’ї пристойне життя. Одружилися 1902 p., прожили разом 53 роки мали трьох дітей (двох синів і дочку Аллу). Платон Бажан — учасник Першої світової війни. Останнє його звання в російській армії — підполковник.
Платон Артемович Бажан був старшиною Дієвої армії УНР. З початком «великого терору» Платон Артемович зник і нелегально перебував у Криму. Рятуючись від неминучого арешту, утекла до Криму з чужим паспортом його дочка Алла Платонівна. Алла Платонівна зустрічалася з популярним сатириком Юрієм Вухналем, але в листопаді 1936-го його ув’язнили, а влітку 1937-го розстріляли. Коли Алла вийшла заміж, узяли її чоловіка.
У січні 1939 року Миколу Бажана (з подачі Сталіна) замість очікуваного арешту нагородили орденом Леніна за переклад поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі», Платон Артемович повернувся до Києва, поселився разом із дружиною у квартирі, виділеній синові-орденоносцю. Галина Аркадіївна померла 6 жовтня 1955 року, Платон Артемович пережив її на десять років — помер 1966 року.
Валентин Платонович Бажан був на три роки молодшим за Миколу. Дитячі роки разом із батьками, сестрою та братом провів в Умані. Валентина Платоновича заарештували у справі УВО; випитували, якого кольору були петлиці в його батька — чи не жандармські? Був репресованим. Із 1943 року Микола Бажан обіймав високу посаду заступника голови Ради Міністрів УРСР, але він не вступався за брата, навіть не визнавав, що Валентин його брат.
Так і жили в одному місті, не родичаючись.
