3 червня 1912 р. у Олександрівську відкрито учительську семінарію. На жаль, земська управа не надала середньому закладу приміщення. Вчительська семінарія (зараз спорткомплекс «Гарт») винаймала приміщення, найчастіше у купця Куржупова (Запоріжжя, вул. Олександрівська (Дзержинського), 8/29).
У першому наборі було 40 вихованців і 4 кандидати. Навчання було 4-річним, тільки для чоловіків. У семінарії працювало 9 викладачів. Вони викладали: Закон Божий, російську мову та літературу, церковно-слов’янську мову, математику, природознавство, історію, географію, фізику, малювання, музику, педагогіку.
Перший випуск учителів початкових училищ відбувся у 1916 р. Всього заклад проіснував 8 років. За роки існування семінарію завершило 142 випускники, серед них відомі особистості:
Бровко Степан Максимович, працював директором дитячого будинку, а потім був завідувачем кафедрою, деканом, проректором Дніпропетровського держуніверситету.
Гуслистий Костянтин Григорович, доктор історичних наук, дослідник козаччини, учитель Олени Апанович. Гуслистий довгі роки був заступником директора Київського інституту етнографії, фольклористики та мистецтвознавства.
Гаврило Гордієнко – вояк армії УНР, вчений=біолог, професор Вільного університету
Дубовик М. Т. – поет
Квітка Роман Іванович, перший ректор Запорізького педагогічного інституту.
Москаленко Артем Амбросійович, довгі роки викладав українську мову в Одеському університеті.
Навесні 1918 р. (квітень-червень) у семінарії вперше почали викладати українську мову та історію України, викладачів підготували на курсах січові стрільці Василя Вишиваного.
У 1920-му році семінарію реорганізували на педагогічну школу.
