16 лютого 1873 р. у м. Санкт-Петербург (за ін. даними м. Кронштадт) народився шляхтич В’ячеслав (Вацлав) Клочковський. Все життя він присвятив флоту, особливо підводному. Після курсів підводного плавання призначений командиром підводного човна «Пєскарь» (1907); з 1909 р капітан-лейтенант став командиром підводного човна «Окунь». Згодом В’ячеслава Клочковського призначили командиром Дивізіону підводних човнів Чорноморського флоту. Далі російсько-японська, Перша світова. Після початку 1914 р. отримав призначення начальника Підводної бригади Чорного моря. З 1917-го став контр-адміралом; членом польської ґміни в Севастополі. Коли в Києві постала Центральна Рада, В’ячеслав Клочковський сприяв процесам українізації особового складу команд підводних човнів.
У квітні 1918 року В’ячеслав Клочковський відмовився виконувати наказ більшовицького раднаркому з переведення флоту до Новоросійська, завдяки чому зберіг для України 22 підводні човни, на яких підняли українські прапори, і майно бригади.
29 квітня майже на всіх кораблях Чорноморського флоту підняли українські прапори.
Грамотний професіонал контр-адмірал отримав призначення Представником гетьмана України Павла Скоропадського у Криму і тимчасовим командувачем Державного флоту в Севастополі. До кінця червня 1918 р команди кораблів Чорноморського флоту присягнули Українській Державі та гетьманові Павлу Скоропадському. З кінця липня 1918 року за наказом командувача флоту провели огляд технічного стану кораблів, організували роботи з відновлення бойової готовності. 
На початку листопада 1918-го німецьке командування здійснило передачу всіх без винятку кораблів Чорноморського флоту Україні. Та спроби зберегти Чорноморський флот українським виявились марними: 14 грудня Павло Скоропадський зрікся влади, українські кораблі взяли під контроль представники Антанти; Україна втратила суб’єктність.
В’ячеслав Клочковський у лютому 1919 р вийшов у відставку та виїхав до Польщі, якій удалося відновити свою державність. Із квітня 1919 року його прийняли до Війська Польського у званні генерал-лейтенанта флоту, невдовзі призначили заступником керівника Департаменту морських справ Міністерства військових справ у Варшаві. Проявив В’ячеслав Клочковський і здібності дипломата: під час Паризької мирної конференції, на конгресі Морської ліги Європи в Парижі; на посаді повноважного військовим і морським аташе у посольстві Польщі в Лондоні.
За період служби у Війську Польському нагороджений орденами Полонія Рестітута III ступеня, Почесного Легіону IV класу та Комбатантським Хрестом.
Помер 5 січня 1930 р. у м. Варшава.
