Григорій Чухрай – наш земляк, чемпіон серед кінорежисерів Союзу: володар 101-єї міжнародної премії! Хоч удалося йому зняти всього 8 фільмів (усі за власними сценаріями).
Григорій Наумович Чухрай народився 23 травня 1921 р. в Мелітополі. Батько — військовий Наум Зиновійович Рубан (помер 1956 р.), єврей; мати – Клавдія Петрівна Чухрай (пом. 1976), працівник міліції, українка. Коли малому було три роки, батьки розлучилися; з 1924 р. Гришу виховував вітчим Павло Антонович Литвиненко, українець, голова колгоспу. Освіту Гриша здобував у школі, бібліотеці, палаці піонерів. У 1935 р. вітчима направили вчитися в академії Соцземлеробства до Москви; він повіз Григорія з собою, де той закінчив навчання в школі. У 1938-му вітчима з мамою послали працювати на Синельниківську селекційну станцію. Григорій у Москві закінчував школу.
У 1939 р. поїхав до батьків на Дніпропетровщину, а наприкінці року його мобілізували у ВДВ.
1942-й. Курси десантників у Єсентуках, танці, знайомство зі студенткою філфаку Іраїдою Павлівною Пеньковою. Студенти педагогічного рили окопи, але наступ німців розлучив закоханих.
Чухрай брав участь у боях за Маріуполь, Південний, Сталінград, у Дніпровській повітряно-десантній операції. Був лейтенантом, командиром взводу зв’язку. Мав 4 поранення. Мріяв вижити й одружитися. Про біль розлуки Григорій написав до газети «Комсомольська правда». 
9 травня 1944 молоді одружилися, Григорій повернувся на фронт. День перемоги, річницю весілля зустрів у шпиталі. Вони прожили разом більше 50 років. 14 жовтня 1946 р. у молодих народився син Павло, кінорежисер; 1961 – дочка Олена, кінознавець.
Перебинтований, на милицях подався Чухрай до Всесоюзного Державного Інституту Кінематографії (ВДІКу). У 1953 р. закінчив режисерський факультет (майстерня М. Ромма та С. Юткевича).
Працював Григорій Чухрай на Київській кіностудії художніх фільмів (1953 — 1955) асистентом режисера у фільмі «Командир корабля» (1954) і другим режисером у стрічці «Назар Стодоля» (1954).
З 1956 року Чухрай працював на студії «Мосфільм», де за три роки зробив за власними сценаріями три кінофільми, відомі всім:
«Сорок перший» (1956, спеціальна премія на Каннському кінофестивалі 1957);
«Балада про солдата» (1959),
«Чисте небо» (1961),
а наступні роки – мало кому відомі стрічки.
У 1965-1975 рр. Чухрай був художнім керівником Експериментального творчого об’єднання при кіностудії «Мосфільм», у 1966-1971 рр. викладав у режисерській майстерні ВДІКу.
Останні роки Григорій Чухрай важко хворів, пережив п’ять інфарктів, погано пересувався. 29 жовтня 2001 року після шостого інфаркту міокарда помер 80-річний великий режисер Григорій Чухрай.
