UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » У кав’ярні Гоголя

У кав’ярні Гоголя


«Блакитна кав’ярня», про яку співає Кріс Рі, – чи не та, де почався роман киянина Сержа Лифаря та Коко Шанель? Мені здається, саме вона – кав’ярня щасливих спогадів… Та у кожного з нас є своя кав’ярня.
Мав її й Микола Васильович, нащадок гетьмана Остапа Гоголя. І була вона в його омріяному місті – Римі. “Усе, що мені було потрібно, я забрав… у глибину моєї душі. Там Рим як святість, як свідок чудесних уявлень…” – писав Гоголь. У Римі він прожив 11 років. З них чотири (1838-1842) на Via Sistina, що поряд із метро “Площа Іспанії”.
А цими розкішними бароковими сходами Гоголь спускався на Piazza di Spagna, і опинявся в улюбленій кав’ярні Antica Caffe Greca – грецькому кафе (вул. Condotti, 86). Знамениту кав′ярню Рима “Кафе Греко” у 1760 р. заснував грек. Українські італійці називають це місце “Кафе Гоголя”. У ті часи заклад вважався пристойним і не надто дорогим.
Стиль кав’ярні незмінний від самого відкриття (1760 року). Уявіть собі: на оббитому червоним оксамитом дивані біля старовинної книжкової шафи з філіжаночкою гіркого плину припаркувався Микола Васильович. Він як завжди розглядає розписну стелю, опускає очі на суцільно дерев’яні стіни, щедро уквітчані картинами.
1902 року прихильники таланту Миколи Васильовича зробили пам′ятну табличку з мініатюрним портретом Миколи Гоголя і розмістили її на стіні в «Кафе Гоголя». Трохи далі під склом копія листа Плєтньову від 17 березня 1842 року з відомими словами: «О России я могу писать только в Риме, только там она предстаёт мне вся во всей своей громаде…»

Гру 8, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Брати ОкуневськіАльтинг
You Might Also Like
 
Єлизавета Воронцова
 
Іван Югасевич

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Video5 years ago Історичні події1,272
Недавні записи
  • Валентина Попелюх Стус
  • Дмитро Сигаревич
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ярослав до Козацький гетьман Павло Бут (Павлюк). Кумейки
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.