«Антисексуальна потвора» – так моя Хомівна називає радянську білизну: потворні сатинові ліфчики – «баяни», що застібалися на дюжину ґудзиків, трикотажні панталони зелено-рожевого або блакитного кольору. Відомий Фан-фан Тюльпан, Gerard Philipe (Жерар Філіп), вивіз із Союзу колекцію виробів для леді та влаштував виставку в Парижі.
«Антисексуальна потвора» – герой реаліті-фільму, а справжньою дійовою особою фільму жахів була єжовська білизна: спеціальна білизна для зеків шилася одного розміру для всіх із припуском 0,5 мм, щоб там заводились воші — вороги народу мали цілодобово страждати по повній програмі.
Колись мене вразили спогади художниці костюмів Вікторії Севрюкової. Далекі родичі Тухачевського принесли їй невеличку фіброву валізку, яку склав маршал, коли його арештовували разом із дружиною красунею Ніною. «Я не понимала, что человек мог взять в момент ареста. Я представляла ватник, теплые панталоны. И потрясение мое было абсолютным, потому что я достала новенький комплект невероятной красоты французского белья. Это были шелковые трусы, усыпанная маленькими розочками ночная рубашка и комбинация с брюссельскими кружевами.»
Отакі сумні спогади виникають, коли покопирсаєшся у білизні.
