Канцони-кальсони

– І звідки ця фігня прив’язалася? Ходю цілий день і наспівую піонерське: «Співали канцони, носили кальсони…». Що таке канцони? Поясни мені, – прилипла Хомівна.
– Отакої! Ти ще запитай, що таке кальсони!
– І запитаю, – не відставала сусідка.
– Добре, слухай. Обидва слова народилися в Італії у часи Данте, Петрарки та їхнього друга Боккаччо. Канцо́на (італ. canzone — пісня). А чоловічі штани до колін або роз’ємні панчохи-штани італійською саlzоni – штани. До нас це слово прийшло через французьку (фр. caleçon – кальсони). Кальсони зав’язували або застібали на ґудзики, які робили з перламутрових раковин. Гульфік на кальсонах з’явився тільки після Першої світової війни.
– У СРСР масово випускалися чотири види кальсон, але шишки з НКВС мали для себе спец ательє. Там для глави НКВС Лаврентія Берії із найтоншого білосніжного батисту шили підштаники (як у колишніх дворян).
Для Лева Мехліса, який підписав тисячі розстрільних вироків, привозили з капіталістичної Європи віскозні шовкові трикотажні кальсони кольору свіжої лососини.
Комуніст Лазар Каганович носив старорежимне спіднє з найтоншої шовкової чесучі з кістяними перламутровими ґудзиками.
Йосип Сталін носив солдатські кальсони, а після його смерті не знайшлося жодної пари цілої білизни.
Під час радянсько-німецької війни кальсони видавалися і жінкам, за ними гітлерівці виявляли партизанок.
– Усьо? З’ясувала канцони-кальсони?
– Таки да…