12 грудня 1792 р. у м. Константинополь народився князь Олександр Іпсиланті. А став киянином, який жив на вул. Мазепи, 6-а; біля сучасної станції метро «Арсенальна» у палаці Іпсиланті, побудованому у 1798 р. у стилі класицизму для коменданта Печерської фортеці Ф. Вігеля.
У 1807 р. в будинку поселився аристократичний рід князя Костянтина Іпсиланті. Життя та пригоди Костянтина Іпсиланті описав де Лагард у мемуарах, a О.Дюма поклав у основу роману «Граф Монте-Крісто». Князь не дочекався втішних новин із батьківщини.
24 червня 1816 року в Києві помер 56-річний князь Костянти́н Іпсила́нті (рум. Constantin Ipsilanti, грец. Κωνσταντινος Υψιλαντης), прообраз графа Монте-Крісто, великий драгоман Порти, господар Молдови та Валахії. Його поховали у Георгієвській церкві ХІ ст. у 1818 р. на місці поховання князя було встановлено надгробний пам’ятник роботи скульптора Степана Пименова-старшого. За радянських часів храм зруйнували, а тіло перепоховали в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Сьогодні надгробок відновили у первісній красі та величі.
Залишилися вдова Іпсиланті – Лізавета та вісім дітей. Справу Костянтина Іпсиланті продовжили п’ятеро його синів.
Старший, названий на честь діда Олександром, отримав домашнє виховання та освіту. У його бібліотеці були книги російською, німецькою, французькою та молдовською. 
15-річний князь Олександр був корнетом при дворі російського царя, у 31 рік став полковником. У бою за Дрезден ядром одірвало князеві праву руку, тому він мусив піти у відставку. У 1820 р. князя було визнано генерал-ефором, тобто блюстителем «верховної влади». Він заїхав до Києва проститися з матір’ю; літо й початок осені провів у Одесі.
23 лютого 1821 р. — князь Олександр Іпсіланті розпочав грецьку війну за незалежність в Ясси, Валахія, сучасна Румунія. Олександр Іпсиланті – керівник грецької революції, національний герой Греції, російський генерал.
Ось як писав про це Пушкін у листі В.Давидову: «Греция восстала и провозгласила свою свободу… 21 февраля генерал князь Александр Ипсиланти… прибыл в Яссы… там издал он прокламации – в них сказано, что Феникс Греции воскреснет из своего пепла, что час гибели для Турции настал и проч… Первый шаг Александра Ипсиланти прекрасен и блистателен… Он счастливо начал – и, мертвый или победитель, отныне он принадлежит истории».
Почалася смуга поразок: брати Олександр, Микола та Георгій потрапили до австрійської в’язниці. Роки неволі випили здоров’я у кожного з них.
31 січня 1828 р. у Відні помер від розриву серця на руках у коханої князівни Констанції Розумовської (онуки гетьмана Кирила Розумовського) 36-річний генерал Олександр Іпсиланті. За кілька тижнів померли важкохворі Микола та Георгій, від такого горя князівна Констанція Розумовська збожеволіла.
Герой боротьби за незалежність Греції Олександр Іпсиланті через 137 років був перепохований на Марсовому полі (Πεδιο του Αρεως) в Афінах.
Залишити відповідь