Сьома російсько-турецька війна почалась у серпні 1787 року. Туреччина, яка спиралась на підтримку Великої Британії та Пруссії, висунула ультимативні вимоги до Росії повернути їй Крим і визнати Грузію васалом турецького султана.
Та після перших успіхів військових кампаній Туреччина зазнала невдач: вона втратила Хотин, Очаків, програла битву під Фокшанами (1789), у морських боях біля Керчі (1790) та Варни (1791), потерпіла поразку під Ізмаїлом (1790). Через п’ять років Османська імперія мусила сісти з росіянами за стіл переговорів. Переговори очолювали: з російської сторони – Григорій Потьомкін, потім Олександр Безбородько, з турецької – великий візир Юсуф-паша.
9 січня 1792 р. в Яссах між Росією і Туреччиною підписано мирний договір, що завершив Сьому російсько-турецьку війну 1787-1791 р. За Російську імперію договір підписали Самойлов, де Рібас і Лашкарьов, за Османську імперію — Абдула-ефенді, Ібрагім Ісмет-бей і Мехмед-ефенді.
Ясський мирний договір відновив дію Кючук-Кайнарджійського миру 1774 р. і Георгіївського трактату 1783 р.
До Росії відходили землі між Південним Бугом і Дністром, по якому встановлювався кордон. Підтверджувалися привілеї, надані населенню Молдавії та Валахії договором 1774 р. Ясський мирний договір закріпив за Росією все Північне Причорномор’я, включаючи Крим, посилив політичні позиції імперії на Кавказі та Балканах. На Кавказі відновлювався кордон по річці Кубань.
Росія повертала Османській імперії Молдовське князівство і Волощину, зайняті під час воєнних дій. Османська імперія отримувала Анапу та відмовлялася від претензій на Грузію, зобов’язувалася не чинити ворожих дій щодо грузинських земель.
Ясський мирний договір змінював становище Російської імперії на Півдні України та на всьому північному узбережжі Чорного моря, забезпечивши свободу російської морської торгівлі в цьому регіоні. За умовами договору османський уряд зобов’язувався забезпечити інтереси російської торгівлі в Алжирі, Тунісі й Триполі, на всьому узбережжі Чорного моря.
