UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Сепаратисти? До стіни!

Сепаратисти? До стіни!

13 липня 1937 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР засудила Photo-boychuk-mykhaylo-lvovych
Михайла Бойчука (54 роки),
PadalkaІвана Падалку (42 р.), Sedljar Василя Седляра (38 р.) як «учасників націонал-фашистської терористичної організації, які ставили за мету відокремлення України від СРСР та реставрацію капіталізму» до вищої міри покарання — розстрілу.
На якій підставі?
У листопаді 1926 — травні 1927 Михайло Бойчук разом із дружиною Софією Налепинською-Бойчук, учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром здійснили творчу подорож до Німеччини, Франції, Італії. Поїздка за кордон стала однією з формальних підстав для їхнього арешту та звинувачення у «шпигунстві» й участі в «контрреволюційній організації».
До речі, майстерня бойчуківців розташувалася в Межигірському монастирі, у приміщенні старовинної фаянсової фабрики. Там Василь Седляр у 1927 р. створив “Межигірський розстріл”, майже знищений більшовиками.
25 листопада 1936 органи НКВС заарештували Михайла Бойчука. Одразу ж після суду, 13 липня 1937 р., в Києві у Жовтневому палаці Михайла Бойчука разом з його учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром розстріляли.
Мистецтвознавці стверджують, що Василь Седляр був розстріляний за ілюстрації, які свого часу художник створив до Шевченкового «Кобзаря».
Софію Налепинську-Бойчук стратили 11 грудня 1937 також як «шпигунку» і «дружину керівника націоналістичної терористичної організації серед художників».
Долю цих чотирьох розділила більшість учнів Михайла Бойчука.
Твори розстріляних художників, згідно з рішенням Комісії культосвітнього відділу ЦК КП(б)У, підлягали знищенню. Цей вирок теж було виконано якнайстаранніше. Як писав мистецтвознавець Дмитро Горбачов: «Український авангард збили в польоті зенітки сталінського терору».
20 серпня 1957 року Військова колегія Верховного суду СРСР переглянула справу «бойчукістів» і зробила висновок, що засуджені до розстрілу 13 липня 1937 року на основі ст. 54-8 54-11 УК УРСР безпартійні:
1. Бойчук Михайло Львович, 1882 року народження, уродженець Польщі, колишній професор Київського художнього інституту (справа №267340 Т.9).
2. Седляр Василь Феофанович, 1889 р.н., народжений на Хуторі Крестівка на Полтавщині, колишній секретар оргкомітету Союзу художників УРСР (…Т.24).
3. Падалка Іван Іванович, 1894 р.н., народжений у селі Жирнокльови Київської області, колишній професор живопису Київського художнього інституту (…Т.19).
4. Липківський Іван Васильович, 1892 р.н., народжений у Липівці Київської області, колишній завідувач навчально-художніми підручними матеріалами художнього інституту(справа № ІІ-406718).
5. Орел-Орленко Іван Михайлович, 1896 р.н., народжений у Липівці Вінницької області, колишній директор Харківського дому архітектора (№267340, Т.23) – були засуджені безпідставно.

Лип 12, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Войцех ДідушицькийІван Падалка
You Might Also Like
 
Петро Лилик
 
Тарковські та Україна
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image9 years ago Історичні події2,284
Недавні записи
  • Підручники, написані з любов’ю
  • Мирний договір – перший крок до нової війни
  • Амедео Модільяні
  • Шевченко на пасіці
  • Микола Бенардос
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терордисидентТарас ШевченкоперекладачграфіккозакикомпозиторОУНскульпторісторикгетьманакторХарківбієналепейзажистБогдан ХмельницькийМосковіяілюстраторбойчукістпортретистграфікамитрополитпедагогШевченкожурналісткаСергій Корольовлікаркороль ФранціїКапністІван АйвазовськийпейзажкраєзнавецьІван КотляревськийЧорноморський флотОлексій ПеровськийІван СошенкоПетлюраСпілка письменниківЯрослав Мудрий
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • binance до Святомир Фостун
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok