29 січня 1918 р. у Києві о третій годині ночі почалося січневе більшовицьке повстання на заводі “Арсенал”, організоване Київським комітетом більшовицької партії. Повстання мало на меті завдати удару по владі Центральної Ради й війську Української Народної Республіки (УНР) напередодні вступу до столиці червоної російської армії під командуванням Муравйова.
2 лютого Гордієнківський полк, який привів з Північного фронту полковник Всеволод Петрів, придушив повстання на вулицях Києва, тримався лише завод «Арсенал». Повстання тривало сім днів. Ранком 4 лютого після кровопролитного штурму завод взяло військо Симона Петлюри.
У квітні 1923 року на Микільській площі біля «Арсеналу» було відкрито пам’ятник на честь робітників заводу «Арсенал» — учасників збройних повстань у жовтні 1917 та у січні 1918 року. Правда, історія пам’ятника дещо анекдотична. 
Його встановили у 1914 році. На постаменті величалися опозиціонери гетьмана Івана Мазепи – полтавський полковник Іван Іскрі та Василь Кочубей (фігури, відлиті зі стріляних снарядних гільз).
Від оригінального пам’ятника лишився постамент. А щоб добру не пропадати, у 1923 році більшовики туди притулили гарматку; а дошку, прикріплену до постаменту, перевернули і зробили на ній новий напис. Отак з’явився пам’ятник арсенальцям і площа Арсенальна.
26 березня 1929 р. на екрани СРСР вийшов кінофільм Олександра Довженка «Арсенал».
25 березня 1929 р. на екрани Києва, а 26-го на екрани Москви вийшов третій повнометражний кінофільм Олександра Довженка «Арсенал» (чорно-білий художній німий фільм). 
Чому петлюрівець Олександр Довженко, який під час наступу червоних на Київ стріляв по них із Володимирської гірки, зафільмував бунт більшовиків заводу «Арсенал» проти Центральної ради України в січні 1918 р. у к/ф «Арсенал»?
Чому картина завершилася сценою розстрілу головного героя, більшовика-українця Тимоша, якого гайдамаки стріляють, а кулі його не беруть. Що за дивний символізм?
Ніяких чому, все вирішив Сталін: у 1928-му, на пленумі ЦК ВКП(б) генсек підтримав фільм «Арсенал», визначив у ньому «справжню революційну романтику», тому 26 березня 1929 р. на екрани вийшов к/ф «Арсенал» Довженка.
