16 вересня 1498 р. помер іспанець Томас де Торквемада.
Його дядько був домініканським монахом, кардиналом, тому Томас вступив до домініканського монастиря і став швидко крокувати сходинками успіху. Мав великий вплив на інфанту Ізабелу, яка стала королевою Кастилії та Леону. У 1483 році було запроваджено пост Великого інквізитора Іспанії, на який призначили Томаса де Торквемаду. Дуже швидко Торквемада встановив церковний терор у країні. Заборонялася вільна думка, наукові дослідження, наслідування античності, пошук сенсу життя. По всій країні запалали вогнища: спалювали євреїв, маври, книги. Багато бібліотек було знищено. Ці каральні операції стурбували папу римського Олександра VI, який прислав Томасу де Торквемаді чотирьох єпископів (генералів-інквізиторів). Завдяки їхній допомозі 60-річний Торквемада 16 вересня 1498 року помер у місті Аквіла.
Смерть кривавого Сталіна навіяла Дмитру Павличку сонет-асоціацію із закликом до пильності… А Торквемада ХХІ ст. ще в Кремлі
Коли помер кривавий Торквемада,
Пішли по всій Іспанії ченці,
Зодягнені в лахміття, як старці,
Підступні пастухи людського стада.
О, як боялися святі отці,
Чи не схитнеться їх могутня влада!
Душа єретика тій смерті рада –
Чи ж не майне де усміх на лиці?
Вони самі усім розповідали,
Що інквізитора уже нема.
А люди, слухаючи їх, ридали…
Не усміхались навіть крадькома;
Напевно, дуже добре пам’ятали,
Що здох тиран, але стоїть тюрма!
