8 квітня 1930 р у Харкові відбулась прем’єра фільму Олександра Довженка «Земля». Ця німа чорно-біла картина на півтори години, знята одним об’єктивом, останній і найвідоміший фільм з трилогії Олександра Довженка – «Звенигора», «Арсенал», «Земля».
Перед прем’єрою, фільм переглянули 32 комісії. Керівництво «Українфільму» визнало, що «Земля» відповідає своєю ідеологічною орієнтацією лінії партії та заходам, вжитим для земельної реорганізації у сільському господарстві.
Дали дозвіл. 8 квітня 1930 року «Земля» вийшла в прокат. Але вже через ритуальні дев’ять днів, 17 квітня, фільм все-таки офіційно заборонили – «за натуралізм». Так обізвали першу в радянському художньому кінематографі сцену ню. 
Зіграла еротичну сцену дружина Довженка – Юлія Солнцева. Заборона тривала 28 років!
Наступного після прем’єри дня почалося цькування Олександра Довженка. Картину розкритикував Макс Горький, Павло Бляхін, Хрисанф Херсонський; Дем’ян Бєдний написав у «Ізвєстіях» памфлет, після якого Довженко посивів за одну ніч. Серед поодиноких захисників режисера був Микола Бажан.
Глузували, шпетили, але продали «Землю» європейськім прокатникам.
Після прем’єри фільму в Берліні відразу з’явилося 48 позитивних рецензій.
«Вона сильна й життєва від першого кадру, де працюють трактори, до кінцевої сцени», – писала англійська газета «Манчестер Гардіан».
Національний комітет США включив «Землю» в п’ятірку кращих іноземних фільмів 1930 року.
У 1932 р на фестивалі у Венеції Довженка назвали «Гомером у кіно».
І тільки після того, як у 1958 р на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) в результаті опитування, проведеного серед 117 критиків і кінознавців з 26 країн світу, фільм «Земля» було названо у числі 12 найкращих картин усіх часів і народів, у Радянському Союзі табу зі стрічки зняли.
