14 лютого – умовний день народження французької мови.
Почалося це майже казково. Мав король Людовик Благочестивий, син Карла Великого трьох синів. Двоє від першого шлюбу, менший Карл – від другої. Старші сини стали королями ще за життя татуся. Відібрати землі у старших, передати їх молодшому батько не міг. От і почалися після смерті тата війни між братами. Хто з ким воював? Середульший брат Людовик II Німецький запропонував найменшому об’єднати армії та виступити проти старшого брата Лотара I.
14 лютого 842 р. у Страсбурзі Людовик II Німецький і 19-річний Карл II Лисий виголосили Страсбурзькі клятви старонімецькою (рейнським діалектом) і романською (старофранцузькою) мовами. Текст клятв зберігся у складі латиномовного твору історика Нітгарда «Про розбрат синів Людовика Благочестивого», це найдавніша пам’ятка французької мови.
Воювали брати до червня 842 р, доки не зважилися укласти мир і поділити імперію на «рівні можливі частини».
Карл II Лисий – перший король Західно-Франкського королівства (згодом — Франція) з 843 року.
У 874 році Карл II домігся від римського Папи титулу імператора та короля Італії.
Прізвисько Лисий отримав не тому, що у нього випало волосся, а тому, що на знак покори папі Римському поголив собі голову.
Турнський денарій (деньє) Карла ІІ Лисого (843—877).
Карбував Карл ІІ власну монету – деньє. На початку ХХ ст. на городищі в околиці Шумська Тернопільської області монета французького короля була знайдена та описана в роботах Олександра Цинкаловського. Головне зображення: Карл Лисий. Мініатюра з «Біблії Карла Лисого»
