UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Гіркий хліб окупації

Гіркий хліб окупації

Загарбники-зайди не бувають благодійниками. Їхнє завдання налагодити дисципліну, роботу репресивних органів; виховувати, тримати у покорі рабів. Не оспівувати окупантів, а знати факти, аналізувати їх.
• 12 cічня 1942 р. Рейхскомісар України Ерік Кох видав директиву всім генерал- і гебітс-комісарам про умови відкриття початкових шкіл.
• Безкоштовним навчанням охоплювалися діти віком до 11 років, середня та вища освіта – платна. У газеті «Нове Запоріжжя» друкували графік підвезення автобусом дітей до школи і до дитячої бібліотеки (на вул. Добролюбова). Графік залізно виконувався. Якщо діти не відвідували заняття у школі, батьків штрафували, або гнали на біржу праці відпрацьовувати.
• Запроваджувалася українська мова навчання.
• Заборонялося використовувати радянські підручники, посібники, плани, програми
• Школу дозволялося відкрити при дотриманні певних умов, зокрема: наявність палива, відсутність небезпеки поширення інфекційних захворювань (дітям робили щеплення проти віспи), наявність достатньої кількості благонадійних учительських сил, відсутність потреби використання шкільних будинків для інших необхідних цілей.
• У м. Запоріжжі було відкрито українські церкви (на Малому ринку), театр («Солдатський театр» із трупою театру Заньковецької), газети («Нове Запоріжжя») і платні бібліотеки (для дорослих), безкоштовні для дітей до 11 років. З’явилися українські назви вулиць: Франка, Шевченка, Хмельницького…
Ось кілька коментарів
Зоряна Маринович: “У мене батько теж за німців пішов до школи. Було навіть безкоштовне харчування. Ще на початку 90-х я робила невеличке дослідження про Львів під час німецької окупації . то скажу вам . що в той час періодичних видань виходило в тричі більше ніж за Союзу і початках незалежності разом узяті. таж ситуація і з театрами. кінотеатрами та іншими публічними місцями”.
Уладзь Рымша: “У Беларусі таксама – пасьля як прыйшлі немцы – пачалася беларусызацыя. Вуліцы сталі пераназываць на беларускія, прыбраўшы ўсялякія “Камуністычныя” ды “Чырвонаармейскія”. Адкрываліся школкі і лякарні. Друкаваліся кнігі па-беларуску”.
Тетяна Сивак: “Це всюди робилось. І карти арійця всюди видавались українцям (“запарєбріковим”, звісно, ніхто ніц не давав – а вони перебрехали то і на нас, ніби українці аж так потерпали від германської держави, що просто мусять “ненавидіти спільного ворога”). І жодного клопоту з братами не мали, натомість, як і за часів Королівства, мали орднунґ унд дісциплін, законність, відновлення економіки і соціалки. А освітня парадигма в Райху була і лишається найдосконалішою в світі.”
Galina Trufan: “Трохи не в тему. Мама пригадувала, що коли були під німцями, то після бомбардування радянською авіацією німці відразу об’їжджали селище і перевіряли чи немає поранених і загиблих і надавали допомогу. І ніколи такого не робили наші після німецьких бомбардувань …”
Maria Chubyk: “у нашому місті Самборі Львівської області працював військовий госпіталь за німців із їхніми висококласними медиками. там також лікували і наших людей. мого дядька малого(десь 5років)вдарила коняка в голову копитом,коли діставав м’яча. череп проламала добряче, бо мав слід у вигляді копита на чолі до смерті. німецькі лікарі безкоштовно прооперували в госпіталі. лише батькам не можна було з ним бути, поводилися з ними зневажливо і давали тільки суп раз у день. але дитину врятували”
Hryhorii Hrebeniuk: “Кляті загарбники, коли прабабі Катрі стало зле, на броньованій машині, із Покровки за десять кілометрів, привезли німецького лікаря,який зробив їй кілька уколів, полегшив її стан.”

Січ 12, 2023Ганна Черкаська
FacebookTwitter
ПерехожийХто бачив тих трудящих?
You Might Also Like
 
Хто з вас піде проти своєї історії?
 
Як умру, то почитайте!
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image2 years ago Історичні події274
Недавні записи
  • Микола Федюк
  • Сергій Сміян
  • Грицько Чубай
  • Віра Ворона-Нечаївська
  • Марія де Тессейр-Донець
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвоживописецьчервоний терорперекладачдисиденткозакиТарас ШевченкоОУНісторикгетьманкомпозиторграфікХарківакторпейзажистБогдан ХмельницькийбієналескульпторграфікажурналісткаКапністпейзажМосковіяілюстраторІван Айвазовськийлікаркороль ФранціїпортретисткраєзнавецьбойчукістСергій КорольовмитрополитЕнеїдаастрономЯрослав МудрийЛитвафілософЛенінпедагогакварелістПетлюра
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.