29 липня 1817 р. Феодосія у будиночку під горою Митридат народився Онік (Ованес) Айвазян (Гайвазовський), відомий світові Іван Айвазовський, живописець-мариніст вірменського походження.
Іван Айвазовський обожнював свій День народження. Важко навіть уявити, як Іван Айвазовський любив робити незабутньо щедрі подарунки всім мешканцям Феодосії на свій день народження. І було це не тільки до «круглих» дат.
Наприклад, у 1871-му році Іван Айвазовський власним коштом побудував палац для музею старовини та подарував його місту. Музей знаходився на горі Митридат, а під горою невеличкий будиночок, де народився та провів дитинство Ованес (Онік) Гайвазян. На жаль, радянці зруйнували музей.
У 1880 році Іван Айвазовський створив за власними кресленнями на власні кошти картинну галерею, прибудовану до майстерні Айвазовського.
29 липня 1880 р. на свій день народження Іван Айвазовський подарував галерею Феодосії. Вхід (і вихід!) були безкоштовними.
Це був перший в Україні музей творів окремого митця. Виставки картин мали свою особливість: полотна, що вже побували на ній, більше сюди не потрапляли, вони поступалися місцем новим, щойно написаним. Тут окрім виставок відбувалися концерти.
Після своєї смерті великий художник заповів картинну галерею місту і побажав, щоб рідне місто володіло його полотнами та згадувало автора.
У Феодосійській картинній галереї всі бажаючі могли зайти до раніше закритої величезної вітальні з камінами й оглянути найвідоміші шедеври:
– гімн грізній стихії та відчайдушності людей – “Дев’ятий вал”;
– найдовершеніший твір “Серед хвиль” площею 12 квадратних метрів, написаний експромтом за 10 днів 83-річним художником;
– найдовшу картину “Від штилю до урагану”, що має розмір 292х708 см.
У галереї для загального огляду представлено маловідомі твори художника, присвячені українській тематиці.
У відреставрованій кімнаті-сейфі картинної галереї відкрито виставку особистих речей, нагород і документів майстра пензля. У вітринах “особливого зберігання” представлено численні нагороди Айвазовського.
Після екскурсії утверджувався в думці, що “великий російський художник” – українець вірменського походження, геніальний мариніст і великий патріот.
Сьогодні в Криму біда. Мало що ми знаємо… З галереї у Феодосії 11 липня 2016 року було вивезено до Третьяковської галереї 38 картин художника. А далі? Що буде? Чисто мовне питання: московською – по (після) біди – побєда; українською: набратися моці – і змогти перемогти окупанта – Перемога?!
Залишити відповідь