13 лютого 1529 р. на Віленському сеймі 1528-1529 рр. затверджено Права писані Великого князівства Литовського Руського та Жемантійського (ВЛК), які згодом для зручності дослідники назвали Першим литовським статутом. Це перша у тогочасній Європі офіційна кодифікація всіх галузей світського права. Статут містив норми публічного та приватного права: державного, адміністративного, цивільного, кримінального, судово-процесуального. Писаний офіційною мовою ВКЛ, старою українською мовою, що застосовувалася з кінця XIII ст.
«Статут органічно поєднав поняття римського права, відгуки положень «Руської правди», норми звичаєвого руського (білоруського та українського) і литовського права, низку пунктів чеських, польських і німецьких судебників.» Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. Київ: Генеза, 1997. с. 106-108. http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/litva.html
Статут 1529 року діяв до 1 березня 1566 року, коли був замінений оновленою редакцією — Другим литовським статутом.
Дію Статуту в Україні було припинено указом Миколи І у 1840 р.
